1 67876en 7890980shot 1Підстав для розпачу нема. Насправді ще не відомо, що ми втратили, а що здобули. Бо як колись сказала мені одна мудра психолог «щасливі люди не розвиваються». Народи теж. У майбутньому ще оцінимо значення цієї ситуації. І можливо ще дякуватимемо долі і тим 73% за саме такий розвиток подій. А сьогодні я бачу кілька важливих концептуальних позитивів. 


1. Ми вийшли з зони комфорту. Бо що гріха таїти, ми перестали напружуватися від новин про АТО і перестали плакати під «пливе кача». Фраза «у нас йде війна» набула вже побутового відтінку і мало чим відрізняється по емоційному навантаженню від фрази «у нас росте кількість ДТП». А обурення з приводу нерозслідуваних злочинів Майдану не сягають больового порогу достатнього для активного організованого тролінгу правоохоронних органів і влади. Заспокоїлися просто. Зайшли в комфортний штиль. Ворог стоїть в очікуванні коло фіртки, але ми в хаті чаюємо, дивимося серіали і сон у нас по розкладу. Повідомлення про загиблих на Сході стало чимось буденним і далеким, наче це відбувається не з нашим народом, а з якомсь іншим, з паралельної реальності. Говоримо українською - і добре. Тепер доведеться змобілізуватися і наново оцінити втрати і здобутки. Це добре. Це генерує внутрішню енергію.
2. 25% українців мають національну самосвідомість і проевропейське мислення. Це кожен 4-й. Ну, або 5-й. Це велика меншість. І це космос! Ми тепер маємо цю концептуальну інформація, яка дає надію і гарантує перспективу. Ця четвертина - це гарант европейського вектору та продовження українського дискурсу. І це дуже важливо, бо я припускаю, що більшість з тих 25% критично і скептично ставиться до Порошенка. Але надто серйозно ставиться до України! І для них це був важкий вибір. Багато хто йшов на компроміс з собою. Багато хто поступився власними амбіціями заради інтересів держави. Вони «стали собі на горло» заради збереження Незалежності. Бо саме з цим кандидатом її пов’язували. Так от, є якісний осмислений людський ресурс. І він під мікроскопом тепер слідуватиме за діяльністю нової команди. І це добре. 
3. Мабуть чи не кожен із нас відкривав впродовж останніх місяців для себе Особистостей. Це таке круте відчуття відскановувати однодумців, побачити достойні вчинки людей. Це як спостерігати як гусениця перетворюється в метелика. Майже диво. І це чудово.
4. Чим раніше ми усвідомимо, що нічого нам не буде подаровано, і усе треба здобути в виснажливій боротьбі або важкою працею, - тим краще. Усе цінне дорого коштує. Значить ще не сплатити ми повної ціни. Тепер знаємо про це. І це добре. 
5. Будемо сподіватися, що з владних ешелонів зникнуть назавжди деякі одіозні персони, від яких нудить. А таких упирів Порошенко чимало наколекціонував навколо себе за 5 років. Зникнуть як роса на сонці. І це добре.
6. Ніхто із нас не оракул і не знає на 100% як розвиватиметься події. А раптом при при контролі тих 25% піде розвиток державності?! Продовжаться і почнуться реформи. Ну хто ж знає!? Завжди ж є надія. І це добре.
Все буде з Україною добре. Головне не розвивати і не поглиблювати громадянську ненависть. Оце найбільша загроза. Але ми ж мудрий народ) Ну, і шукаймо опори в собі, покладаймося на себе. Поважаймо себе. Країна це ми, а не Президент зі свитою. 
Слава Україні!

загрузка...