20398437857488555Захопивши Львів, поляки прагнули закріпитися тут назавжди. Та в 1772р. ослаблену Річ Посполиту почали ділити її імперіалістичні сусіди і Галичина (на щастя) відійшла до Австрії, а не до Росії, бо австрійці заставили росіян вивести свої війська зі Львова та Галичини.

Від втрати держави (1795р), поляки почали боротьбу за її відновлення. Символом вічності польського Львова мав стати курган, штучно насипаний на вершині Високого Замку. З ініціативи польського громадського діяча Ф. Смольки, 11 серпня 1868р., щоб встигнути до 300-річчя унії насипати "копєц", кожний поляк та полька мала занести в подолку, і в шапці землю.

Почали розбирати стіни оборонних мурів, що викликало обурення вчених. В наріжний камінь кургану заклали камінь, з написом: "Вільні з вільними, рівні з рівними". І цей камінь засипали грудками землі зі всієх Польщі. Ось як описує цей момент відомий львівський історик Ф. Яворський: "...а на той камінь посипалися насамперед грудки з усіх земель нашої великої Вітчизни, з усіх видатних історичних місць. Кинуто тоді туди грудку землі з усіх побойовищ від Грюнвальда Танненберга аж до Соловіївки і Радивилова - з могил Костюшка, Лелевеля, Міцкевича, Князевича, Словацького, Островського, з могили п'яти жертв на Повонзках, з могил наших мучеників, похованих в Сибіру, з усіх курганів і поховань, що є на польській землі, з землі Єрусалиму, з гори Кальварії і навіть ген десь здалеку зі Сан- Франціско грудку чужої землі, але просякнутої польською кров'ю і потом, землі вигнанців" ( Див.Ф. Яворський. Львів давній і вчорашній". Л. "Центр Європи". Переклад Людмили Бублик, с.266).

Австрійці толерантно поставилися до цієї політичної акції поляків. Правду казали давні латиняни: "Історія є вчителькою життя".

22 січня 1990р. , в присутності десятків тисяч львів'ян та гостей міста, на вершині кургану Високого Замку, замайорів Український Національний Стяг. Історична справедливість восторжествувала! Навіки!

Вдячні польські львів'яни поставили величавий пам'ятник Ф. Смольці, що стояв на пл. його імені (нині пл. Григоренка, на місці, де нині пам'ятник міліціонерам), а на будинку, навпроти, де проживав Смолька, встановлено меморіальну таблицю, яка збереглася до сьогодні. Сам Смолька похований на Личаківському кладовищі.

загрузка...