Ех Батя... 5 років минуло з дати великої трагедії новітньої історії України. 29 травня 2014 року під Слов’янськом бойовики з ПЗРК збили вертоліт Мі-8 Національній гвардії України. Він мав доставити нам на гору Карачун продукти, воду та бронежилети.
Тоді загинуло 12 чоловік – шість військовослужбовців Нацгвардії України, включаючи екіпаж гелікоптеру. Генерал-майор Герой України Сергій Кульчицький, полковник Сергій Бульдович, майор Віталій Курилович, капітан Сергій Кравченко, прапорщики Валентин Білошкурський і Віктор Ліпський, та шість – працівників спецпідрозділу МВС України.
Це був четвертий виліт Сергія Кульчицького до нас на Карачун і останній день перед його відпусткою додому.
Після смерті Баті (так мої побратими називають Кульчицького), нашому 1-му батальйону оперативного призначення Національної гвардії України, який генерал Кульчицький почав формувати із наших хлопців з Самооборони Майдану, присвоєно почесне найменування – «батальйон ім. Героя України генерала Кульчицького».
Його ім’ям називають вулиці в українських містах, йому встановлюють пам'ятники, а на могилі на Личаківському цвинтарі Львова завжди море квітів.
Я вклоняюсь родинам загиблих побратимів, прийміть мої співчуття. І саме сьогодні я не міг не поїхати на схід, на місце цієї трагедії для вшанування героїв України.
Вічна пам'ять загиблим героям!
