Не відпускає крамольна думка після прочитання одного посту у вчорашній стрічці (я, направду, не пригадую, з приводу кого це було, яка політична сила там згадувалася і яка з антикорупційних організацій це поширила - так навіть краще для "чистоти експерименту").
Суть звинувачення до одного із потенційних кандидатів в парламент полягала у "фактичному визнанні анексії Криму", оскільки він зазначений власником кримського ООО в російському корпоративному реєстрі (не сплатив мільйони податків в бюджет Московії, не працює з оборонкою агресора тощо - а є власником ООО в Криму і значиться у їхньому корпоративноиму реєстрі - така суть звинувачень).
Я задумався, оскільки восени 2013 року ми супроводжували угоду із покупки нашим клієнтом заводу в Криму (через купівлю ТОВки, звичайно). А в лютому - квітні 2014 року сталася анексія.
Що мав робити український бізнес в цій ситуації на думку шановних підприємців-антикорупціонерів? Віддати активи на мільйони доларів московитам? Що мали робити ми, як юристи цього бізнесу? Я вам скажу, що зробив бізнес і юристи. Бізнес продав цей завод, оскільки не хотів працювати на анексованій території (як і в Московії в принципі), а ми - юристи - це супроводжували. Звісно, що продаж відбувався паралельно і через український і через московитський корпоративні реєстри. Я теж визнав анексію Криму?
Мого прадіда з сім'єю комуністи засудили на Колиму, бо він співпрацював із нацистською адміністрацією: був обраним старостою, як один із небагатьох старших письменних людей в селі. Любі мої "борці за чистоту корпоративних реєстрів", Вам не здається, що Ви повторюєте шлях комуністів?
