1 0 3466557680439525376 nНині минає не тільки 120-ть років єпископських свячень Митрополита Андрея Шептицького, але також 80-ть років, як Митрополит назначив о. Климентія Шептицького екзархом Росії та Сибіру. Із впевненістю мушу сказати, що цього дня о. Климентія було таємно висвячено на єпископа.

Щоправда цей факт потрібно ще буде довести документами, які нині є невідомі. Проте маю аргументи, які дають мені підстави так стверджувати. Більше детальніше нижче даю інформацію:

17-го вересня 1939 року Митрополит Андрей іменує о. Климентія Апостольським Екзархом на правах Апостольського Адміністратора вірних східного обряду Великої Росії та Сибіру. Про дату іменування о. Климентія екзархом Росії та Сибіру пише 22-го грудня 1941 року кардинал Еудженіо Тіссеран до Митрополита Андрея. Це єдина, відома нам, згадка про це, оскільки історіографія не володіє листом авторства Митрополита Шептицького до Ватикану з таким повідомленням. Лист українською мовою
опубліковано у одній зі збірок документів, і він подає також дату прийняття рішення Святішим Отцем про затвердження іменованих екзархів, а також чітко зазначає дату назначення - 17 вересня 1939 року.

Також маємо кілька згадок про діяльність Екзарха о. Климентія. У двох листах бл. Миколая Чарнецького він згадується як єпископ. Зокрема, із 13-го по 16-го червня 1941 року у Львові відбувся ІІ рхиєпархіяльний Собор Екзархів, в якому взяв участь також і о. Климентій Шептицький. Опираючися на протокол Собору, можемо припустити, що на цей час о. Климентій отримав єпископську хіротонію, оскільки в протоколах він фігурує як єпископ. Також у листі-проханні Екзарха о. Миколая Чарнецького до Митрополита Андрея від 5-го червня 1942 року з проханням скликати черговий Собор Екзархів, блаженний Чарнецький називає о. Климентія «Преосвященний Кир Климентій Шептицький». Форма такого звернення вказує на те, що Екзарх згадує о. Климентія у листі як єпископа.

Незважаючи на переслідування й непрості умови в часі окупації Галичини більшовицькою Росією, а також ставлення в СРСР до діяльности отців-місіонерів, ігумен Климентій практично розпочав місійну діяльність на схід від Галичини. Зокрема він розпочав розробляти модель спеціяльного
катехизму для русифікованих мешканців СРСР та самих росіян. У такий спосіб він намагався розв’язати концептуальні богословські проблеми у дискусіях з не-католиками, а також катехизм мав стати теоретичною опорою унійної діяльности місіонерів та сприяти переходу православних до ГКЦ.

У лютому 1942 року натрапляємо на повідомлення про те, що ігумен Шептицький дав пожертву, зложену в Українському Крайовому Комітеті від 4-го по 16-го лютого для потреб українських полонених та жертв більшовицького терору. Отець Климентій задекларував, що даватиме для українських полонених щомісячно по 30 злотих і вніс пожертву на чотири місяці наперед — 120 злотих.

Із 1942 року маємо ще одне повідомлення про діяльність о. Климентія як Екзарха:

"…Приступив до звідомлення екзарх Климентій. Звіт на письмі залучається. Він подає до відома, що з трудом старався підготовити катехизм і популярну літературу. Очевидно, доступ до екзархату поки що був зовсім неможливий. Думає, що треба буде поділити екзархат на російський і сибірський. Тим часом його праця обмежувалася до душ пастирства над полоненими разом з Преосвященим Николаєм. У Москву виїхали колись Новіков і Цісек. Яка їх доля стрінула, невідомо. Його журою є справа підготовки священиків, якщо би був можливий доступ до екзархату".

загрузка...