1 0 45186802 10213168704435515 8313943227669413888 nАнтропологічні спостереження з празького аеропорту.

Стою, курю, нікого не рухаю. Але щось в мені, мабуть, видає "східняка".

Несміливо підходить молодий чоловік зі здоровенною валізою: "Вибачте, а ви розумієте українську?"

Тю.

"Так, розумію!". І в декількох репліках пояснюю яким чином найпростіше добратися до головного вокзалу.

Молодий чоловік зникає в напрямі автобуса. Я курю далі.

Підходить другий чоловік. "Ти не падскажеш, как доєхать до вакзала?"

От кращого контрасту й не вигадаєш. В цій репліції є все - російська впевненість, що їхню мову повинні апріорі розуміти в цілому світі. Відсутність будь-якого "вибачте-перепрошую". Зрештою, те саме "тикання" незнайомій людині.

Тому я лише скрушно хитаю головою.

"Prominte, nerozumim".

загрузка...