Одкровення ...Я закінчую громадську діяльність ...
Нарешті я це написала публічно....Аж легше стало. Не судіть, не ображайтеся і не засуджуйте. Просто побажайте успіху і здоров'я за 21 рік своєрідного щастя... Вони мені потрібні. Дякую)
Чому? Бо настав час змін та нового, білого, сподіваюсь, не меньш цікавого та яскравого, листа в літописі мого життя.
Життя - це як річка ... річка гірська, бурхлива і не кожному дано в ній скупатися сповна. Тече ця річка і здається, що скупатися в ній легко, приємно і навіть весело ... Так, це юнацький максималізм і він прекрасний, але тільки в свій нетривалий час і на певному етапі, коли зануритися з головою взагалі не проблема, а звичайні справи , часом ризиковані, але необхідні для самоствердження, даються легко. Цей період був просто казковим і несе теплі спогади.
А потім настає зрілість ... Вона дуже цікава, незалежна, зважена, але жорстка з побудовою репутації та формуванням принципів. Ти сильний фізично, стійкий морально і психологічно. Тобі все по.... і море по коліно. Ти без гальм і страху, вважаєш себе майже безсмертним і завжди правий... І ці переконання реально працюють )))
Ще живі всі рідні і близькі ... мама, тато, бабця...тебе не турбують побутові проблеми і діти завжди доглянуті... І друзі поруч справжні...поки.
А за зрілістю йде період усвідомлення...
Усвідомлення, що "спасаючи світ" і борючись з вітряками, ти мало приділяєш уваги рідним і близьким, крадеш в них час, що є неприпустимим(( Вони мовчки чекають...бо розуміють і люблять...завжди, при любих обставинах.
Усвідомлюєш, але мовчки, тихо, що ріка життя плине десь поруч, а ти навіть ноги в ній не встигаєш помочити... А потім виєш....Я не хочу так! Не маю права так вчиняти!
Але я не зникаю, не гублюся, не змінююся)) Я лишаюся дистанційно. Бо громадське життя - це не ті дні, які пройшли, а ті, які запам'яталися назавжди.
Дякую сердечно всім, хто був зі мною поруч, розумів , підтримував і надихав.
Дякую, хто терпів мій важкий характер та вибухові емоції.
Дякую тим, хто зрадив і зробив мене сильнішою.
Залишаю за собою право з часом повернутися.
Вибачте, якщо не виправдала ваших сподівань.
З повагою, Олена Пономарева.
