1 0 ор
Фото із Facebook-сторінки Олега Радика
Вибір був простим. Між.

1.Ненависть і обгрунтована! недовіра до дій влади і структур та стану медицини України та бажання захистити своє оточення і родини. Живемо ж раз. Ми їх туди не посилали?


2. Розуміння, що ми українці і там українці. Любов до ближнього. Якщо не ми, то хто їх прихистить? Ми могли бути на їх місці. Милосердя.
....
Не мені судити, як і чому. Кожен свій вибір зробив.
...
А політики, які поставили на люмпенпогляди у питанні пропаганди паніки щодо коронавірусу...
Будьте прокляті з обох сторін. Ви не уявляте, як втратили довіру серед притомних. І як вам воздасться.
Стати проти натовпу? Навіщо. Краще його використати. Скоро вибори.

Галичани...
Впевнений, ніхто не мав наміру поселяти людей з Китаю у Львові. Відволікаючий маневр. Ви повелися. Показали свою сутність.
Хочете чи не хочете. Це буде вписано в історію.
І протест полтавських Санжар буде описано так.
"Після того, як найбільш свідома на думку всіх українців частина народу, себто Галичина, не дозволила прийняти літак на карантин, інші регіони тодішньої держави Україна теж не захотіли взяти ризик на себе".

Лише ми САМІ куємо нашу історію.
Дякую, що більшість моїх друзів є притомними.
Я навіть не очікував.