savelievВідвідав сьогодні новоприбулих поранених у Львівському госпіталі. Прекрасні цілісні чоловіки. Більшості «нічого не треба», від грошей відмовляються, рахунки відкривати не хочуть, а Сергій навіть обіцяв «повернути із зарпалати ратушанським волонтерам гроші за зарядний до мобілки.

Наївний – він ще не розуміє, що потрапив у руки волонтерів, які, за висловлюванням мого товариша Валєри Бориса, «невблаганні в своїй доброті».

Сергій Татару з Полтавщини, черепно – мозкова. Рука сколота шприцем до синього. Від надмірної уваги знічується.

Віталік в «тільнику» з дніпропетровської 25-ої «бригади». Щось з хребтом. Зустрічає мене недовірливо, але вже прощаємось приятелями: проти мого харизматичного тонкого солдатського гумору не попреш.

Нарешті познайомився з легендарним Ігорем Галушкою і його мамою. На щастя, з’ясувалось, що хлопчині в голову поцілив не снайпер.

«Ігор просто потрапив під серйозний обстріл», - усміхається мама, котра постійно закохано дивиться на свою дитину. Її хлопчик виносив поранених на Майдані, і вже третій рік на війні разом з своїми друзями, яких назвали «Ангелами Інститутської». Худенький, усміхнений хлопчак, вдягнутий в футболку з написом «Азов». Наразі через поранення проблеми з правою рукою, ногою і оком…Йому 21 рік. Чуєте, ті, хто ховає своїх дітей від строкової служби (а строковики НЕ служать в АТО), тільки 21 РІК...

Бананово–апельсиново–печенькової провізії вистачило лише на кілька палат (6 чоловік). Двоє гуляли, з рештою навів контакти. Новоприбулих – 12. За великим рахунком, їм справді мало що потрібно. Такі візити швидше потрібні нам. Аби не забути, що на дворі не тільки весна, а й ВІЙНА…

Для тих, хто вирішить відвідати бійців АТО, подаю рекогносцировку їх перебування:1) хірургія 5 поверх 2) терапія 2 поверх 3) хірургія 4 поверх 4) терапія 3 поверх 5) терапія 5 поверх. На території госпіталю («Волонтерська сотня») вам підкажуть, які це відділення і в яких корпусах. Усі поранені – солдати і сержанти. Один – майор.

загрузка...