smoliyПідходить 2017-й. Рік сподівань, надій, розчарувань та тривоги. Дехто вважає що наступний рік має стати переламним в побудові «успішної України», інші кажуть про подальшу стагнацію та загнивання. Проте яка насправді може бути перспектива у воюючої держави, яка розділена на полярні соціокультурні прошарки?

Наступний рік (роки) стане переломним в створенні сучасного світового устрою. Криза інституційного механізму у Європейському Союзі, вибори у США, перебудова моделі відносин між ключовими світовими гравцями стануть головними рушіями тектонічних змін, в тому числі й в місці нашої держави серед міжнародної спільноти. Європа змінюється, трансформується і поступово вивільняється від ліберально-соціалістичних комплексів минулих 30 років, які принесли Євросоюзу не лише фінансову стабільність, а й негаразди, з якими європейці все менше можуть миритися. З 2014 року з’явилася чітка тенденція перемоги націоналістичних політичних сил в європейських державах, які відіграють ключову роль у функціонування ЄС.

В першу чергу це свідчить про нову політичну та суспільну реальність в Європі, яка покликана відновити поняття «національної держави», закрити кордони та самостійно вирішувати усі аспекти життя. Міжнародні відносини також скоріше за все зазнають змін в частині їх ведення виключно з точки зору національних інтересів.

У цьому контексті Україна залишається один на один з новою геополітичною реальністю. Звісно, сьогодні наша держава також не має тієї необхідної підтримки, яку ми б хотіли мати, проте усі вище перелічені факти вказують на переорієнтацію держав світу в бік не важливості питання України серед їх пріоритетів.

Те що для нових європейських та американських лідерів Україна не цікава, як самостійний суб’єкт є фактом. Проте є держави, яким цікава Україна з точки зору задоволення своїх імперських амбіцій, серед яких є Росія, можливо Угорщина та Польща. Хоча готовність останніх є сумнівною.

За нової світової реальності у 2017 році ми можемо залишитися зі своїми проблемами, а головне з перманентним агресором. Задля уникнення негативного розвитку подій українцям, Україні та владі варто подивитися на розвиток держави зовсім під іншим кутом зору. Будувати національну незалежну державу з потужним озброєнням, проте не лише воєнним, а й ідеологічним, інформаційним, політичним.

Наростання агресії та незадоволення, зубожіння, безперспективності – реалії сьогодення. Працездатне населення держави намагається покинути її територію в пошуках соціальної справедливості, залишаючи за собою «розумовий голод» в самій державі. Аналогічно з держави виводиться іще один капітал – молоде покоління, яке не бачить своїх перспектив у державі яка постійно розривається між корупцією, криміналом та зовнішніми та внутрішніми потрясіннями. яНатомість в країні залишається маргіналізоване населення, без волі до змін та побудови держави на засадах консерватизму.

Якщо махових негативних перетворень, що був запущений з два десятки років назад, не зупинити, держава поступово зсуватиметься до зовнішнього та внутрішнього розколів, які з втіхою підтримають ті, хто намагатиметься ствердитися в новій світовій системі координат.

 

загрузка...