Ніколи не вважала себе феміністкою. Зрештою, зараз теж аж ніяк не долучаю себе до жодного із рухів на захист чи то прав жінок, чи то свобод чоловіків. Але якось в один день не змогла знайти відповіді на одне просте, на перший погляд, запитання: невже в історії Львова не було визначних жінок, постаті яких вартувало б увічнити в монументі? У Львові десятки алегоричних скульптур із жіночим характером, але жодного іменного пам’ятника. Чи все ж я помиляюся?
Одразу прошу не кидати в мене каміння усіх тих, хто ненавидить тему встановлення пам’ятників апріорі – незалежно чи йдеться про наймудрішого у світі чоловіка, чи наймужнішої на планеті жінки. Зараз не про те. Я аж ніяк не закликаю вже завтра оголошувати конкурс і витрачати гроші на черговий пам’ятник. Просто уже котрий день гортаю у пам’яті картинки знайомих львівських вуличок, і не знаходжу. Не знаходжу нікого, окрім Валентини Терешкової на вулиці Виговського. Невже жінка-космонавт має більше відношення до Львова, аніж Соломія Крушельницька, наприклад? Ірина Вільде? Ольга Дучимінська? Дивує, що досі ніхто не запропонував звести пам’ятник Констанції, дружині князая Лева, чи першій жінці-офіцеру Олені Степанівній. Напевне, львів’яни зможуть пригадати не одне прізвище видатних жінок, які жили, творили у місті Лева, стали частиною його історії. Їхніми іменами названі вулиці. Про них розповідають у школах та університетах. Але чомусь жодної із них немає витесаної у камені.
А може у Львові просто немає майстра, який зумів би передати незламність та жіночність в єдиному образі? Можливо, творити чоловічі постаті простіше, аніж витесувати із каменю тендітних і, водночас, сильних духом жінок, якими пишається місто Лева? Гіпотетично, це може бути правдою. Але здається мені, що талановитих скульпторів та майстринь нам вистачає. То в чому ж причина, що у Львові немає жодного пам’ятника видатній жінці? А може він просто непотрібен? Зрештою, цікаво було б дізнатися думку львів’ян: пам’ятник якій жінці вартувало би звести у місті Лева?
