10660126 1659253441007848 4796536917279188018 nНеділя, ранок. Гуляю з Басею. Назустріч дядько з собакою на руках. Ну я ж не я був би. Може допомога потрібна.

- Щось сталось?

- Ні. просто хвора.

- Аааа... Ви в клініку?

- Ні, вигулюю.

Німа сцена. Я в захопленні.

Трохи далі дядько ставить собаку на землю і вони ідуть в нашому напрямку. Я притримую Басю, щоб не докучала своїми знайомствами хворій собачці. Дядько пояснює:

- Онкологія.

- Лікаря доброго маєте?

- Так. Прооперували. Але Ви ж розумієте, що ця хвороба не відступає.

- Так, розумію.

- Вона не хоче гуляти. Тому ми від дому на руках, а додому вона сама вже повертається. А ще епілепсія у неї все життя. На безноналі ми були. Але зараз не даємо вже.

Серце у мене стиснулось ще раніше від цієї історії.

- Дякую Вам, що так дбаєте про неї!

- Та яке "дякую"? Це ж член сім'ї! 14 років з нами.

загрузка...