yaroshenko"- Дівчинко, а ти знаєш хто я?" - питає в дочки хлопчина років 20-ти в костюмі Миколая. Штучна борода, особливо контрастує з молодим дитячим обличчям.
"- Святий Миколай?.." - запитує донька.

А далі по тексту: розкажи віршика, а на тобі цукерочку, листівочку, і мамі - "...підтримайте Миколая скільки можете". 
Далі видає мала : "- Мам, то не справжній Миколай. Миколай на небі. Нашо дядя так вдягся?".

Гроші заробляє кажу. А що? З таким "миколаєм" люба дитяча віра розіб'ється вщент.
Далі Чубака/мім/дарт Вейдер, чи хто там в них на зміні. Подивись, сфоткайся, пожертвуй. Купи світлячок дитині, цукерку на паличці, іграшку... Все для діток, так, щоб без варіантів було.

Те саме з жовтоблакитними стрічками. Ну ти ж не відмовишся пов'язати прапор своєї країни правда?

Відмовся, відчуй себе не патріотом або жмотом в очах дитини. 

І справа ж не в тих пару гривнях, справа ж в совісті. Коли тебе розводять на твоїх батьківських, чи патріотичних почуттях. Вже краще кину бомжу з табличкою "на бухло", принаймні чесно.

Все б нічого, йдемо далі.

Оркестр. Грають не погано, великий натовп. Поціновувачі наливок танцюють, діти радіють, а ти міцно стискаєш сумку, гаманець і телефон, бо хоч не турист, але добре знаєш, як працюють щипачі в натовпі. Половина відволікає зівак, інша "працює" по кишенях.

Пробираючись крізь столики з п'яним натовпом біля "наливок" на тротуарі, дивимось, щоб не задіти чиюсь склянку, не зловити бичок в рукав пальто. І щоб на тебе і дитину не впало те, що вже набралось наливки до втрати людської подоби крізь п'яний регіт, какофонію музики й відбірний мат.

Сраний шанхай. Місто жебраків, лицемірів і злодіїв. Все для туристів. Прихисток нероб і шахраїв. Хоч бери і їдь сам в інше місто, де можеш насолодитись прогулянкою, а не стати черговим лохом навколотуристичного "бізнесу" бутафорії і бариг, рядженої срані, яка докучає і туристам, і нам нещасним, що посміли виповзти з своїх районів прогулятись центром.

загрузка...