18009989 1317835774931859 7185510045129413332 nХто тримає руку на головній телевізійній кнопці країни?

Скандал з Суспільним. Частково й у цифрах.

Пікет АТОвців таки змусив суспільство придивитись до того, що відбувається під достатньо ілюзорною вивіскою «Суспільне телебачення України». Так, 30 січня воїни вирішили підтримати журналістів-волонтерів, котрим, як і ще 240 їхнім колегам-телевізійникам, напередодні вручили попередження про звільнення. Щоправда, нові телевізійні дами з керівництва львівського Суспільного одразу передзвонили в поліцію про захоплення телебачення, але це розвеселило і пікетуючих, і учасників їх "упокорення".

Після протесту на Високому Замку з’явивлися, нарешті, переговорники від Аласанії - київський «суспільнівський десант». Компанія ця виглядала доволі дивно, як весела розстрільна бригада, що виставила перед собою полонених жінок і дітей: Романа Вінтоніва і Юрія Макарова. Це було жахливо. Вони не чули. Взагалі.

Попередження про скорочення – не львівська особливість. Саме з цього Суспільне вирішило розпочати реформування по всіх філіях. Щоправда, не торкнулось це Києва. У Суспільному в столиці працює… близько 1900 працівників. Кількість департаментів внаслідок реформування не скоротилась, а зросла до 41-го. Дуже б просила ЗМІ подати відповідні запити на підтвердження.

Візуалізуйте цифри - ТИСЯЧА ДЕВЯТСОТ ПРАЦІВНИКІВ і 41 ДЕПАРТАМЕНТ!

Цифри підтвердив на зустрічі у Львові Роман Вінтонів, він же Майкл Щур, він же член правління ПАТ «НСТУ», відповідальний за суспільно-політичний напрямок діяльності. Але хтозна – зустріч була надто стресова для всіх сторін.
Нагадую, у часи розквіту, в другій за величиною в Україні телерадіокомпанії, львівській, кількість працюючих коливалась у межах 400.

Щоправда, гостя з Києва спитала чим Львів кращий за інших, там за Вінницю, чи… (прости Вінниця).  Ну, як би, ви розумієте глибину і розмах глобального мислення! Ми не кращі. Ми інші. Як би це пояснити? Ну, напевно естети-бариги мали б зрозуміти так: купуєш каблучку з коштовними діамантами. По-суті ж вони різні, але каблучка крута!

До чого це я? Усі регіональні студії будуть уніфіковані. Спершу не зрозуміла, про що це вони на зустрічі. Потім зайшла на сторінку харківської філії. А там назва ранкового і вечірнього блоку така сама як у Львові. Вау! Програми, вочевидь, були вже реформовані. Змінили назву, ведучих - і є перші кроки «реформи»! Всіх решта – в сад!

Про реформу. Ніхто не знає, що будує Аласанія. Формування суспільного телебачення проходить втаємничено від суспільства. Всіляка критика сприймається просто – критикуючі виходять геть. Аласанія не переговорний. Всі, хто вимагають відповідей, зокрема і на те, чому на провідному каналі країни (найбільше охоплення аудиторії за сигналом) уперше за всю історію його існування заговорили російською? Чому події на Сході на державному каналі мають найменший відсоток висвітлення? Навіть, у порівнянні із каналами олігархів. Дуже дратівливі ці питання для очільника Суспільного. Десь так само поводиться і команда. Вони не чують. Значить, апріорі не здатні створити те, за що взялися.

І ще – дуже багато неправди. Вона була і на зустрічі. Однією з основних причин скорочення вони називали відсутність фінансування. Його недостатність. Сто разів на цьому наголошували.

Хоча даю посилання…з сайту Суспільного, де ця інформація була розміщена напередодні:

1. Питання дофінансування було підтримане 17 січня на зустрічі Порошенко з представниками громадянського суспільства. http://stv.detector.media/…/prezident_poobitsyav_pidtrimat…/

2. 30 січня про рішення Кабміну дофінансувати у повному обсязі заявив Наливайченко. http://stv.detector.media/…/nstu_v_2018_rotsi_otrimae_nale…/ 

І, таки хочу поговорити про гроші.

776 млн. гривень бюджет Суспільного на 2018 рік.

Це 64,7 млн. на місяць.

Проте, відповідно до ст. 14 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» фінансування ПАТ «НСТУ» в 2018 році має становити не менше 0,2 % видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік, що складає не менше 1,54 млрд грн..

Тобто, Аласанія вимагає бюджету у 128 млн. на місяць. І йому це обіцяють.

Хоча пояснення, що саме він будує, так і немає. А от, гуркіт від того, як він розвалює, уже голосно прокотився Україною.

27540012 1580609928654441 8676071668042663073 nЦензура. Вона така, якої ще ніколи, за всю історію існування українського телебачення, філії не бачили. Місцеві новини погоджують із Києвом. Мотивація – щоб не було джинси і корупції. Святе, звичайно. Теоретично. Аж ось сюжет про пікетування телебачення атовцями. Ой, скільки разів те телебачення пікетували! Не порахувати! Проте жодного разу не було такого, щоб цього не було в новинах. Сталося. Пікет атовців показувати у новинах Суспільного заборонили. Скрін перписки про це – у фото. Тобто, до свобод і стандартів цьому Суспільному – як до раю пішки!

27073236 1580980098617424 8991965013048259018 nЩо будуємо на національному каналі? І під кого? І тут випливає нагору вірогідна причина життєвого успіху пана Аласанії. По суті, біографія у естета дуже руйнівна – скандал за скандалом. Проте кожного разу він опиняється все вище і вище. Чимало ЗМІ вказують на тісну дружбу Аласанії з Аваковим. Прямо називають Зураба Аласанію ставлеником впливового силовика. Друге пришестя на канал пов’язують знову ж таки із тим, що саме Аваков «обрав» свого земляка і протеже очільником суспільного. Довести це може лише Президент Порошенко. Але він, вочевидь, цього не зробить. Він, напевно, ще не зорієнтувався, що перша кнопка країни опинилась в руках Міністра МВС. 

Як кажуть журналісти, у найдальшому селі телевізійний сигнал на дротик ловить, навіть антени не треба. Оце власне і є та причина, через яку найбільше страшно. Бо, ті, хто думають, телевізор давно не дивляться, а решта – глина в умілих руках. Росія, ДНР, ЛНР тому доказ. Ну, не знаю, як ставиться Аваков до Аласанії, судячи із фото – з ніжністю.

І одне із моїх найбільших розчарувань: діти на ЛТБ, яких розділили на два табори. До слова, не лише на ЛТБ, а фактично у кожній регіональній філії. Їх не ділили за талантом. Просто одних - направо, інших – на вихід. Критерії чужих і своїх, до біса, не зрозумілі. Я, й справді, не можу знайти пояснення, чому тих, хто має адекватну громадянську позицію, небайдужий, і це позиціонує - виставили за двері, а таких милих дівчаток, з шампанським, пляжами, симпатичними постиками в ФБ вирішили призначити катами своїх колег.

Дивилась умови прозорого конкурсу, за яким відбирали нове керівництво філій. Документи, резюме, співбесіда. У солідних фірмах навіть референтів обирають ретельніше. Конкурс на заміщення посади міг би передбачати хоч якийсь конкурс концепцій, бачень? Нєа. Нема. «Понравилась – беру!». Та, ладно, чого вимагати від людей, які долають перешкоди за мірою їх виникнення, вони ж самі не знають куди йдуть. Але, дівчатка виявили дуже жорстку позицію до своєї телевізійної родини: «у тебе 5 секунд і мені ніколи!». Коли на зустрічі запитуєш їх про це напряму, кажуть – неправда. Просто перед натовпом тих, кого «не приймали». Спокійно це роблять. Не думаю, що перспектива отримати там понад 17 тис. зарплати аж настільки вплинула на світогляд. Щось інше. Навіть важко зрозуміти що. Сумно. Вони будуть принесені в жертву, вочевидь. Виїдуть з міста? Втруться і будуть жити так, ніби нічого не сталось? Гідність людську принижувати не можна не залежно від того, якими благими мотивами ти послуговуєшся.

І ще. Людям оголосили про скорочення. Після пікету, напередодні зустрічі, розіслали на електронки пропозиції для подання телевізійних проектів. Так. Не навпаки. Спочатку вийди геть, а потім «а ну покажи, шо там?». Хто буде розглядати ці проекти? Чи так само, як призначали нове керівництво? Ну, в цій ситуації з суспільниками бавитись, все одно, що сам на сам сідати з шулерами за карточний стіл.

Чесно. Я не хочу того ЛТБ, яке є. На моїй пам’яті його дореформували вже до ручки, «вимивши» навіть гіпотетично притомний професійний режисерський склад, поповнюючи творчий склад не особистостями з харизмою, цікавим світобаченням, а просто молодими людьми. Так сталось, що частина з них таки навчилася професії. Швидше всупереч, аніж завдяки. Бо обов’язкових тренінгів, професійних навчань, уже не кажу просто можливості перейняти професійні навики, з кожним роком ставало все менше і менше. Бо все менше залишалось тих, хто міг навчити. Чимало талановитих і перспективних пішли за його межі. Хороших професійних людей. І стали успішними в професії. Біда ще й в тому, що низькі зарплати створили феномен, коли частково телебачення перетворилось на такий собі пантеон ветеранів, які до нестями його люблять і не можуть полишити. І не бачать без нього життя. От, такий клубок проблем, що вимагає такту, мудрості і рішучості. І перш за все професіоналізму.

А Суспільне… ну, тут потрібен конструктив і контроль. Це треба зупинити і подумати, як зробити це правильно. Бо буде пізно. Телевізійник не двірник. Його треба навчити професії. Це штучний товар.

Зупинити ще й тому, аби не дати знищити матеріальну базу унікальних студій. Бо вже йдуть такі недобрі сигнали з різних джерел і з різних куточків України. Зокрема, й тут, у Львові. Львівське радіо попередили, щоб потиху вибиралось із своїх студій в центрі Львова. Вони там пережили фашистську окупацію, а окупацію Аласанії можуть не пережити. 
Запитували на зустрічі, а чому вони мають залишити унікальне приміщення, відремонтоване і упаковане новою технікою? 
У відповідь:
- А раптом нам піднімуть оренду? 
- А ви питали?
- А ні. Ну, а вдруг?!

Пане Вінтонів, а цензура таки є. Вони ще діти, щоб навчитись аж настільки уміло брехати. Уже злі діти, але ще не до кінця зіпсуті.

Скажу Вам щиро, ситуація нездала для всіх сторін. Дуже жаль.