- Лариса Ніцой
- Репліка
- Я не розумію, чОму вони вчать мого сина! - вигукує чоловік і сердито розмахує переді мною атласом історії.
- Ігор Сайко
- Репліка
Неділя, ранок. Гуляю з Басею. Назустріч дядько з собакою на руках. Ну я ж не я був би. Може допомога потрібна.
Сьогоднішній фрагмент недільного євангельського читання є взятий з розповіді Євангелиста Луки 7, 11-16. Подія, про яку веде мову Євангелист відбувається при вхідній брамі маленького містечка Наїн, яке знаходилося в кількох кілометрах від Назарету та належало до містечок, що були розташовані у районі Галилейського моря.
- Ліля Мусіхіна
- Репліка
Була низенька хата, деревяна і дбайливо помащена батьковими сестрами "на біло". Була стара горішина, що тихими ранками зазирала у підсліпувате віконце, за яким спали ми, малі. Був кущ жасмину, під яким народився батько. Була гойдалка на яблуні у садку, куди мене в зарошений світанок виніс на руках батько послухати зозулю.
- Оксана Льода
- Репліка
- Львов - прікольний гарадок, мєстних толька многа. Вот бєрі радню і прієзжай! А їх пашльом в Європу, туалєти мить! - рипіло у трубку нєчто, параметрами схоже на "дєвушку", біжучи вулицею достойного Князя Романа у такому далекому 2014. Їх напхалося сюди, у мій рідний тиловий Львів, море - бидлячих, грошовитих, нахабних, з інтелектом на два пальці у неандертальських черепушках... Я хочу їх виселити до Сибіру, вистріляти, спопелити, щоб потомства не було. І сама себе ненавиджу за цю ненависть.
- Євгеній Кузьменко
- Репліка
Єгор Соболєв: "Під Парламентом, насправді, найкращі люди країни – ці люди робили Євромайдан, захищали і захищають нашу незалежність, вони є справжніми громадянами в найбільшому значенні цього слова".
Єгоре, а що робити з тими людьми, які робили Євромайдан, захищали і захищають нашу незалежність, але наміру приєднатись до вас не мають - вони не є справжніми громадянами в найбільшому значенні цього слова?
- Лариса Ніцой
- Репліка
"Ранок з 1+1". В студії заступник директора інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Сто двадцять разів повторили: "Булінг".
Знову "булінг"? Журналісти! Негайно припиніть мавпувати і нав'язувати мавпування українцям. Посадовці чи хто ви там, припиніть бездумно як попки повторювати: "Булінг! Булінг!"
Десь рік тому я знайшов фінансову неполітичну підтримку і ми зробили сайт Форпост. Рівно рік тому вийшла програма Великі перемовини на Першому Західному. Я перестав бути активістом. Бо я маю свої медіа.
- Наталя Дев'ятко
- Репліка
Іду на лекцію до вчителів, які викладають зарубіжну літературу. Вітаюся до них українською – половина аудиторії одразу «впадає в ступор» (перший раз таке бачу). Далі тяжче: замість звичного інтерактиву доводиться ледь не лещатами витягати з них відповіді на прості запитання.
Це не з серії «історій». Це просто про мого діда. Це про вшанування і повагу. Мій дідо Йосиф не хотів воювати Ну не був чоловік до війни. Йому б дівок заповажати і щось гарне зшити, бо любив ту справу. Шити вмів.
В ОУН не йшов, до совєтів не приставав – жив, одним словом, доки міг і як собі то життя по молодості бачив. Щось хлопцям підшивав, щось якось помагав, а здебільшого ховався. І раптом, в році 44-ому, каже йому мама: «Здавайся, Йосифе, бо або ти здашся, або в мене ще є дочки, і всі підем до Сибіру». З’явився тоді мій дідо на світ божий і пішов на війну. Точніше, погнали його.
