Детальніше...Була низенька хата, деревяна і дбайливо помащена батьковими сестрами "на біло". Була стара горішина, що тихими ранками зазирала у підсліпувате віконце, за яким спали ми, малі. Був кущ жасмину, під яким народився батько. Була гойдалка на яблуні у садку, куди мене в зарошений світанок виніс на руках батько послухати зозулю.

Детальніше...- Львов - прікольний гарадок, мєстних толька многа. Вот бєрі радню і прієзжай! А їх пашльом в Європу, туалєти мить! - рипіло у трубку нєчто, параметрами схоже на "дєвушку", біжучи вулицею достойного Князя Романа у такому далекому 2014. Їх напхалося сюди, у мій рідний тиловий Львів, море - бидлячих, грошовитих, нахабних, з інтелектом на два пальці у неандертальських черепушках... Я хочу їх виселити до Сибіру, вистріляти, спопелити, щоб потомства не було. І сама себе ненавиджу за цю ненависть.

Детальніше...Єгор Соболєв: "Під Парламентом, насправді, найкращі люди країни – ці люди робили Євромайдан, захищали і захищають нашу незалежність, вони є справжніми громадянами в найбільшому значенні цього слова".

Єгоре, а що робити з тими людьми, які робили Євромайдан, захищали і захищають нашу незалежність, але наміру приєднатись до вас не мають - вони не є справжніми громадянами в найбільшому значенні цього слова?

Детальніше..."Ранок з 1+1". В студії заступник директора інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Сто двадцять разів повторили: "Булінг".

Знову "булінг"? Журналісти! Негайно припиніть мавпувати і нав'язувати мавпування українцям. Посадовці чи хто ви там, припиніть бездумно як попки повторювати: "Булінг! Булінг!"

Детальніше...Десь рік тому я знайшов фінансову неполітичну підтримку і ми зробили сайт Форпост. Рівно рік тому вийшла програма Великі перемовини на Першому Західному. Я перестав бути активістом. Бо я маю свої медіа.

Детальніше...Іду на лекцію до вчителів, які викладають зарубіжну літературу. Вітаюся до них українською – половина аудиторії одразу «впадає в ступор» (перший раз таке бачу). Далі тяжче: замість звичного інтерактиву доводиться ледь не лещатами витягати з них відповіді на прості запитання.

Детальніше...Це не з серії «історій». Це просто про мого діда. Це про вшанування і повагу. Мій дідо Йосиф не хотів воювати Ну не був чоловік до війни. Йому б дівок заповажати і щось гарне зшити, бо любив ту справу. Шити вмів.
 
В ОУН не йшов, до совєтів не приставав – жив, одним словом, доки міг і як собі то життя по молодості бачив. Щось хлопцям підшивав, щось якось помагав, а здебільшого ховався. І раптом, в році 44-ому, каже йому мама: «Здавайся, Йосифе, бо або ти здашся, або в мене ще є дочки, і всі підем до Сибіру». З’явився тоді мій дідо на світ божий і пішов на війну. Точніше, погнали його. 

Детальніше...А я можу матюкатись? Чи це не пасує державному чиновнику?

Дзвонить до мене журналістка із захід.нету: «Сьогодні авто Синютки побачили припаркованим в недозволеному місці. Прокоментуйте, будь ласка»

А що коментувати, якщо я не в курсі деталей.? Дзвоню до водія – через якийсь час бере слухавку: «Так і так. Був. Припаркував. Винен. Каюсь. І т д.» Я до нього : «Як ти міг, ай яй яй! Ось поважне видання міського голови зараз напише щось із заголовком «який-Синютка-поганий», а водій : «Так і водій Садового теж там припаркувався. Ми ще привітались. Стояв там хвилин двадцять, потім до нього хтось подзвонив – і той від’їхав геть».

Детальніше...Переступаючи поріг школи, я сподівалась, що в нас буде тихе спокійне шкільне життя. Та не так сталось, як гадалось. У перший же тиждень довелося зіткнутися з безладом у шкільній їдальні.

Детальніше...Давно хотіла написати про стереотипне мислення, бо вважаю його основною проблемою суспільства. Кожен з нас самовільно здався у полон стереотипам. Є загальнолюдські стереотипи, є стереотипи притаманні певним соціальним групам, є особисті стереотипи. Це рамки, яких ми не бачимо, але сліпо та добровільно існуємо в їхніх межах. 

Репліка


Яромир Самагальський
За незнання державної мови - штраф

За незнання державної мови - штраф

1z

vp

Форпост на Facebook