1 1f61a705 9028 4651 bb25 852562aced2d cx0 cy5 cw0 w1023 r1 s 9ebfc 696x374Так повелося, що проблеми стають найбільш очевидними, коли сталась якась трагедія. Затопило Львів і Київ - відразу згадали про необхідність збільшення пропускної спроможності каналізаційних колекторів, завалився міст - почали перевіряти стан інших споруд, потрапив у аварію автобус - ще раз згадали і про довгий час очікування на перетин українсько-польського кордону.

Місяць тому в ЗМІ однією із причин можливої аварії рейсового автобусу називались черги перед пунктами пропуску, і як наслідок, втома від тривалого очікування на перетин кордону.

Хоча дані оприлюднені польськими органами свідчать, що основною версією аварії є порушення правил дорожнього руху, а саме перевищення швидкості. Безумовно, що серед причин перевищення швидкості можна розглядати і бажання навздогнати графік поїздки, але в будь-якому разі людське життя не вартує такого ризику.

Мені достеменно невідомо скільки часу пройшло від моменту, коли відповідний автобус під’їхав до Краківця до часу перетину ним кордону в Смільниці. Однак ця ситуація змусила мене ще раз повернутись до цієї теми.

Очевидно, що необхідність побудови європейського кордону розуміють не лише прості громадяни, але й державні чинновники.Так, однією із пяти стратегічних цілей Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку Львівської області 2019-2020 є "Відкриті кордони". Беручи участь в обговоренні цієї Стратегії, яке відбулось у серпні на Арені-Львів зауважив, що наявність проблеми розуміють і в Львівській облдержадміністрації і в Львівській обласній раді. Звісно було приємно, що з 4 пропозицій, які були подані мною для включення до Плану заходів до кінцевої редакції було включено 3. Однак визначення ідеї, яка потребує реалізації - це лише початковий етап, бо без належного фінансування прогресу не буде. Підтвердженням цього є зокрема і те, що аналогічна ціль (Відкриті кордони) була і в Плані заходів для Львівщини на 2017-2018. Однак звіт про її виконання, свідчить, що лише 1 захід із 40 цієї Стратегічної цілі був повністю виконаний, і ще 4 частково. Якщо ж аналізувати обсяг використаних коштів, то лише 0,6% було освоєно при реалізації заходів у цьому напрямі.

Ото ж поки відповідні ідеї очікуватимуть на фінансування в 2019 та 2020 роках та відповідно реалізацію, намагаюсь знайти варіанти, які б дозволили хоч тимчасово зменшити час очікування в черзі. Одним із таких заходів є завчасне інформування про ситуацію на кордоні, адже якщо б водій згаданого вище автобуса мав можливість ознайомитись з станом справ перед пунктами пропуску, то міг би відразу їхати до Смільниці.

Не так давно вдалось запустити в життя першу версію мобільної програми, яка має допомогти з цим. І ось нарешті завершили роботу з Android версією Easy border UA. Одночасно випустили і перше оновлення для IOS. Тепер для користувачів аплікації доступний калькулятор для розрахунку митних платежів при ввезенні товарів громадянами. Також додали два довідкові банери:

1) Правила перетину кордону з країнами ЄС при безвізі;

2) До кого звертатись за правовою допомогою, перебуваючи за кордоном.

Окрім того удосконалено режим прогнозу часу очікування на перетин. Від нині Ви зможете обрати очікувану дату та час перетину, а програма із врахуванням статистичних даних за попередні періоди покаже пункти пропуску, які будуть більш чи менш завантажені.
Також дуже багато було нарікань на те, що інформацію про завантаженість пунктів пропуску, яку надають прикордонні та митні органи не відповідає дійсності, а камери не завжди дозволяють сформувати об’єктивне уявлення про черги перед пунктами пропуску. Відтепер користувачі програми самостійно можуть повідомляти про стан перед кордоном. При цьому обрати орієнтовну кількість авто, що перебувають в черзі можуть люди, які є ближче 2 км від пункту пропуску (крім Шегинь, де черга формується перед населеним пунктом). Тобто зараз подорожуючий може орієнтуватись вже не на дані державних органів, а на інформацію від інших громадян.
В найближчому оновленні сподіваємось, що додамо для користувачів інформацію і з польського кордону.

І на завершення кілька слів щодо того, що вдалось зробити для пришвидшення пропуску рейсових та туристичних автобусів. Так, після внесення змін 1 січня 2018 року до Податкового кодексу (зміни щодо човникової торгівлі) митниця була змушена вносити вручну інформацію щодо пасажирів та водія таких автобусів. Це звісно призводило до збільшення часу на проведення контролю. Однак зараз завдяки позиції прикордонної служби паспортний контроль автобусів здійснюється перед митним контролем, а відповідна інформація передається від баз даних прикордонників до митників.
На жаль, на даний час ні на сайті ДПСУ, ні на ресурсі ДФС відсутні дані щодо черг рейсових автобусів чи часу очікування на перетин кордону.

При цьому цікавим є те, що контролюючі органи Польщі таку інформацію надають. Сподіваюсь, що найближчим часом вдасться це виправити. 

Окрім того вже доволі давно для прискореного перетинання кордону організованою групою для туристичних операторів діє сервіс, який дозволяє завчасно за 24 години інформувати про перетинання кордону такими групами.

І хоча особи, які користуються цим сервісом і не мають права на позачерговий проїзд, проте надсилання відповідної інформації дозволяє пришвидшити проведення контролю. На жаль, вказана електронна система завчасного інформування прикордонних органів, не є надто популярною у турфірм (орієнтовно лише кожен трьохсотий автобус з організованими групами, що виїжджає в РП користується даним сервісом). І до тих пір поки не будуть побудовані нові пункти пропуску, а існуючі реконструйовані, що дозволить збільшити їх пропускну здатність, то саме такі та інші електронні сервіси мають дозволити хоча б дещо пришвидшити перетин кордону. 

P.S. Вже з цього тижня на митних постах Рава-Руська, Краковець, Грушів та Мостиські функціонує безкоштовний Wi-fi для подорожуючих.