kryveckiy 2«Форпост» продовжує розповідь про львівського політика та бізнесмена, «сірого кардинала» партії «Свобода» Ігора Кривецького. У другій частині розповіді - про особливості його діяльності в останні роки.

Першу частину тексту читайте тут

Бізнес-партнери: «авторитети» різного калібру

Саме час поговорити про бізнес-партнерів Ігора Кривецького, як нових, так і давніх. Про Олександра Веремеєнка, з яким Кривецький починав ще у середині 2000-х і продовжує активно співпрацювати нині, ми вже згадували. Тут ніби все просто: давня дружба і давнє партнерство, на рівних і по-чесному.

Значно цікавішими виглядають зв’язки з трійкою вище наведених олігархів, і насамперед з Дмитром Фірташем. Як виявилося, Кривецький та Фірташ ще з 2010 року були співвласниками ТРЦ «Арена-Сіті» на Бессарабській площі у Києві, - одного із найдорожчих торгово-розважальних центрів української столиці. Щоправда, у пропорціях, які ілюстрували реальну вагу партнерів (5 на 95). Певної пікантності ситуації додало й те, що свою частку Кривецький зареєстрував на матір, - пенсіонерку з глухого карпатського села на Турківщині.

arena siti
ТРЦ «Арена-Сіті»
Під тиском аргументів Кривецький був змушений визнати факт партнерства з олігархом, традиційно демонструючи здивовані очі. Мовляв, придбав ті 5 відсотків у третьої людини, ні сном ні духом не відаючи про участь Фірташа, - дізнався про це пізніше. І взагалі, вже давно продав ту злощасну частку. А те, що оборудка з «Ареною-Сіті» дивним чином співпала у часі з антисланцевою активністю «Свободи», - так це взагалі збіг обставин.

Мабуть, варто погодитися з Ігорем Кривецьким в одному- зафіксоване бізнес-партнерство з Фірташем, швидше за все, справді було нехай не випадковим, але ситуативним. Надто вже не рівновеликими є ці два персонажі. Принаймні, були такими у згадуваний час.

Інша справа, - вже згаданий Володимир Дідух. Це зараз «Вова Морда» рубає правду-матку, не вибираючи виразів. Це зараз він може назвати колишнього партнера «проституткою» і заявити, що той «скурвився». Ще донедавна вони не лише разом торували стежини до «Свободи», а й не цуралися спільно заробляти гроші.

Бізнес-зв’язків між цими персонажами помічено чимало. Зокрема, Ігор Кривецький вів спільний бізнес з сином Володимира Дідуха Максимом. З цим молодим чоловіком вони були співзасновниками ТОВ «Мангусти», що спеціалізувалося на діяльності приватних охоронних служб. Нині обоє вийшли з числа співвласників.

Серед бізнес-партнерів Кривецького також була помічена дружина Дідуха Наталія Сліпченко - їм належали частки в спільному українсько-німецькому ТОВ «Емкорет». Ігор Кривецький та Наталія Сліпченко також є співзасновниками ГО «Здорова Галичина», яке протягом довгого часу намагається приватизувати клуб «Романтик» у львівському парку культури імені Богдана Хмельницького. 

І знову про майно

hyatt
Готель «Хаятт»
Наприкінці 2014-го українським політикумом стали ширитися чутки, що Кривецький придбав чи не найдорожчий київський готель «Хаятт». Називалася навіть сума оборудки - 200 мільйонів доларів.

Партнером бізнесмена в цій операції окремі ЗМІ поспішили назвати екс-генпрокурора Олега Махніцького, однак, здається, у цей відвертий фейк не вірили і самі його розповсюджувачі. Що ж стосується самого Кривецького, то він не надто й виправдовувався: мовляв, справді мав види на цей готель, але це було ще до Революції, а тепер інтерес втратив.

Зрештою, інформацію про продаж готелю спростував його співвласник Сергій Тарута, і сморід навколо цього інформаційного викиду потроху розсмоктався. Що ховалося за цією історією, тепер визначити важко. Скоріше за все, сторони справді вели якісь торги, але так і не дійшли згоди стосовно ціни.

zhorzh
Готель «Жорж»
Натомість у Львові поповнення майнової колекції Кривецького відбувалося значно успішніше. Наприкінці грудня 2013 року він придбав один із найпрестижніших готелів міста «Жорж». Формальним власником стала його дружина Ольга Філатова-Кривецька. Звернемо увагу на дату оборудки, - у Києві якраз на повну силу розгорталися події на Майдані. Але революція революцією, а бізнес бізнесом.

Офіційно Кривецький виклав за «Жорж» 18 мільйонів гривень. Справжню суму продажу сторони не розголошували.

Також, у 2013 році фірма КСМ «Фінансовий консультант», співвласниками якої є дружина Кривецького та Олександр Веремеєнко, викупила історичну кам’яницю площею 412 кв м на вулиці Шевській, 12 у центрі Львова. Зараз у будинку, де планують відкрити новий готель, триває реконструкція.

Менш вдалою виявилася спроба приватизувати клуб «Романтик» (загальною площею майже 1862 кв.м) у міському парку культури, на який теж поклав око Кривецький. Хоча ця історія тягнеться ще з січня 2010 року, коли було підписано договір оренди приміщення клубу між Львівською міською радою та ГО «Здорова Галичина». Засновниками громадської організації, яка мала б піклуватися здоров’ям галичан, виступили Євген Тульчинський, Наталія Сліпченко (нагадаємо, дружина Володимира Дідуха) та Ігор Кривецький.

romantyk
Клуб «Романтик»
Орендарі обіцяли організувати роботу гуртків спортивного і бального танців та культурно-мистецьку галерею робіт обдарованих дітей. Проте з усього обіцяного спромоглися на один-єдиний клуб бального танцю «Рондо». Зате націлилися на якнайшвидшу приватизацію цього ласого шматочка комунальної власності. У липні 2013-го року «свободівська» більшість Львівської міськради проголосувала за включення «Романтику» до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу. Міський голова Андрій Садовий, який перебував у стані перманентного конфлікту зі «Свободою», наклав вето на це рішення, однак воно було успішно подолано.

Садовий спробував діяти через судові інстанції, однак і тут все складалось на користь Кривецького з партнерами. Спочатку Вищий господарський суд не дозволив Управлінню комунальної власності розірвати договір оренди приміщення клубу із ГО «Здорова Галичина». У квітні 2014-го вже Галицький районний суд Львова відмовився скасовувати ухвалу ЛМР про дозвіл на приватизацію «Романтика».

Однак, далі щось пішло не так. І за півроку, у жовтні 2014-го, Львівський апеляційний адміністративний суд таки зупинив дію ухвали ЛМР, що дозволяла приватизацію. Станом на сьогодні справа зависла у судах і далека до завершення.

Кривецький також продовжує розвивати і свої давніші майнові комплекси, зокрема готельно-відпочинковий комплекс EdemResort (колишнє «Узлісся»). Щоправда, на початку 2014 року сталася невеличка прикрість, - комплекс підпалили. Згорів ресторан та банний комплекс.  У Кривецького поспішили прокоментувати підпал як «тиск на націоналіста, що займає активну антивладну позицію». Хоча набагато вірогіднішою є підтримувана багатьма експертами версія про помсту одного із колишніх бізнес-партнерів.

edem resort
Відпочинковий комплекс EdemResort
Але зараз в EdemResort усе в порядку. Дорогих гостей очікують готель класу «люкс» зі 100 ексклюзивними номерами, 5 ресторанів і залів для конференцій та банкетів, центр відновлення здоров'я з розкішним SPA. До речі, найдешевший двомісний номер у цьому відпочинковому раю коштує 4500 гривень за добу. На дуже дорогих гостей все це справляє неповторне враження, - недарма дружина Кривецького Ольга Філатова отримала за розвиток комплексу премію «Людина року 2015» в номінації «Інвестиція року». 

Заодно Кривецький не стримався, аби не отримати поруч із улюбленим власним місцем відпочинку і власні мисливські угіддя. У 2014-му Львівська обласна рада надала мисливському господарству «Свірж» 9,6 тис. га в оренду на 49 років. Лісові угіддя примикають до території EdemResort, а 60 відсотками господарства офіційно володіє Володимир Височанський, який одночасно є директором ТОВ «Узлісся» (юридичного власника відпочинкового комплексу Кривецького).

Нові часи

Позачергові вибори до Верховної Ради 2014 року «Свобода» програла, не добравши до потрібного результату якихось 0,3 відсотка. Відтак, Кривецький, який знову зайняв у партійному списку облюбовану 13-ту позицію, опинився поза межами парламенту. Але Ігор Ігорович на той час був уже достатньо досвідченим політиком, аби складати усі яйця в один кошик.

Кривецький вчасно відчув сходження зірки Порошенка і поспішив налагодити з ним добрі стосунки. Як і з впливовими політиками з його оточення. Як наслідок, - у прохідній частині виборчого списку БПП на парламентських виборах опинилося кілька креатур Кривецького. Навряд чи задарма, - ніщо людське не чуже навіть людям з президентського блоку.

dobrodomov1
Дмитро Добродомов
Іншим політичним проектом, до створення якого, як кажуть, мав відношення Ігор Кривецький, стала політична партія Дмитра Добродомова «Громадський рух «Народний контроль». Одразу ж після реєстрації партії її лідер створив у парламенті нове міжфракційне об`єднання «Народний контроль», до якого, окрім самого Добродомова, увійшли ще чотири депутати з різних політичних сил. Як мовиться, з миру по нитці.

У політичних колах «Народний контроль» вперто пов’язують саме з Кривецьким, а також з Дмитром Фірташем. Мовляв, нібито саме опальний олігарх за посередництвом нашого героя доклався до створення та фінансування цієї політичної сили. Чітких доказів цього, звичайно, немає. А теплу і подекуди скандальну співпрацю «Народного контролю» з телеканалом «Інтер», частина якого належить Фірташу, можна вважати хіба непрямим доказом.Однак, прикметно, що прізвище Кривецького в ролі політичного куратора вчергове виникло в контексті саме Дмитра Фірташа. Чи не занадто часто?

Взагалі виглядає, що Кривецькому найбільш імпонує саме роль посередника між політиками та їх спонсорами-олігархами, такого собі представника інвестора. Як казав герой давнього єврейського анекдота: взяв шматок сала, віддав шматок сала, - і люди задоволені, і у тебе руки масні. У випадку нашого героя - дуже масні.

Однак, свої люди у найвищих столичних палатах - це, звісно, добре, але й про рідні пенати забувати не варто. Останні вибори до місцевих органів влади на Львівщині для «Свободи» після тріумфу-2010 виявилися провальними. Лише 12 депутатських крісел з 84 в обласній раді, 8 з 64 – у львівській міській. Кілька додаткових мандатів «нарконтролівців» погоди теж не роблять.

Кривецькому та «Свободі» вкотре також не вдалося посадити свою людину в крісло міського голови Львова. Руслан Кошулинський, хоч і вийшов у другий тур голосування, але програв Андрію Садовому майже 24 відсотка голосів.

rozgrom 4
Лідери «Розвитку громади». Посередині - Олександр Веремеєнко
Натомість Кривецький зумів вчасно зловити новий популярний тренд ,– участь у політичній грі громадських організацій. Їх у постмайданній Україні розплодилося, як мишей, але мало яка може похвалитися такою потужною і системною діяльністю, як створена Ігорем Кривецьким та його довголітнім бізнес-партнером Олександром Веремеєнком ГО «Розвиток громади».

Втім, Кривецькому було у кого вчитися. Львів уже знав громадську організацію, яка діяла в інтересах однієї людини, і врешті-решт піднесла його до крісла міського голови Львова. Злий жарт історії, але саме у конфліктах з Андрієм Садовим засновники найчастіше і використовують «ручне» громадське об’єднання.

«Розвиток громади» сьогодні - це досить складний конгломерат розмаїтих організацій, під брендом якого об’єдналися і власне громадська організація, і благодійний фонд з тією ж назвою, і «формування з охорони громадського порядку», і спортивний клуб «Легіон «Львів». У тісній співпраці з вищезгаданими організаціями діє й ГО «Українська спілка учасників АТО». Ця аж надто складна на перший погляд суміш з освічених адвокатів та журналістів, досвідчених екс-правоохоронців і АТОвців, та просто «качків»-«легіонерів» дозволяє комплексно застосовувати її при вирішенні найскладніших проблем

Цікаво, що у числі офіційних засновників усіх згаданих організацій числиться Олександр Веремеєнко, а от Ігор Кривецький і тут залишився вірним собі, обравши роль «сірого кардинала» - його ім’я не згадується ніде. Хоча, як кажуть, і в цій сфері давні бізнес-партнери поділили долі по-рівному, – п’ятдесять на п’ятдесять.

«Розвиток громади» фактично з моменту створення фігурує у замовних «акціях протесту», причому у найскандальнішій формі. Можна, зокрема, згадати історію з жовтня 2014-го, коли організація грудьми стала на захист керівництва львівського аеропорту від «народнофронтівців» Ігоря Васюника та Миколи Кадикала. Що цікаво, практично миттєво позицію «громадівців» активно підтримало вже згадуване депутатське об’єднання «Народний контроль». Що дозволяє без сумніву визначити, у чиїх руках перебувала диригентська паличка «народного протесту».

Не менш показовим стала боротьба навколо Львівського обласного управління Держгеокадастру - не останній структурі в регулюванні земельних відносин. У цій історії «Розвиток громади» зустрів гідного опонента – львівський «Правий сектор», який не менш затято захищав інтереси конкуруючого замовника. Після штовханини у приміщенні Держгеокадастру сторони перевели конфлікт у площину кляуз та доносів. Так, «Розвиток громади» заявив, що члени ГО «Правий сектор-Захід» погрожували їм фізичною розправою, натомість активісти «Правого сектора» звернулись до міського голови Львова з вимогою заборонити у Львові діяльність «громадівців». Остання ідея, до речі, викликала жваву реакцію в частини депутатів, і керівнику юридичного управління ЛМР Гелені Пайонкевич навіть доручили підготувати проект відповідного документу. Але якось обійшлося.

rozgrom 1
Активісти «Розвитку громади» біля Львівської міської ради
Уже цього року «Розвиток громади» активно проявив себе під час так званих «сміттєвих» протестів. Кульмінацією стали події 19 січня, коли члени організації увірвалися на сесію міської ради, спровокувавши масову бійку. При цьому бійцям Кривецького не вдалося зірвати прийняття рішення ЛМР, заради якого Садовий і скликав терміново сесію. Зате їхня агресивність тепер дозволяє мерові, посилаючись на інтереси безпеки, то відкладати сесійні засідання, то блокувати доступ небажаних гостей.

Відзначиномо, що найактивнішу участь в розкрутці «Розвитку громади» та близьких до нього структур беруть медіаресурси, які пов’язують з Ігорем Кривецьким. Наш герой і тут не став придумувати велосипед, і пішов слідами львівського мера, поступово формуючи свою медіа-імперію. Сьогодні до неї входять один із найдавніших інтернет-сайтів регіону «Вголос», однойменне радіо та телеканал НТА. Звичайно, за впливовістю і популярністю цим ЗМІ ще далеко до «люксових» медіа Садового, але тенденція проглядається.

Втім, якщо у формуванні своїх політико-громадсько-медійних структур Ігор Кривецький все робить, «як книжка пише», то використання їх ще далеке до досконалості. Найяскравіше це, мабуть, проявилося під час мерських виборів 2015 року, коли Садовий в одні ворота обіграв представника «Свободи» Руслана Кошулинського. Не в останню чергу завдяки майстерно експлуатованим страхам, що з перемогою «свободівця» владу у місті захопить криміналітет, і мало нікому не покажеться.

Недавні скандальні події у сесійній залі Львівської міськради підтверджують, що та поразка мало чого навчила Кривецького і компанію, - вони продовжують наступати на ті самі граблі. Акції «Розвитку громади», в яких провідну роль виконують кремезні хлопці з добре накачаними м’язами з «Легіону «Львів», дають такому досвідченому маніпулятору, як Андрій Садовий, прекрасну можливість зайвий раз нагадати громаді про «тітушок» і тих, хто посилає їх у бій. Недарма велика частина львівського політикуму переконана, що львівський мер свідомо провокує «свободівців» на деструктивні дії, - кращого опонента у разі передчасних виборів годі й шукати.

kryveckiy 4Однак, навряд чи Ігор Кривецький погодиться з таким сценарієм. Смак великої політики і великих грошей, десятирічний досвід політичного ляльковода, - все це не проходить даремно. Як справжній гравець, Кривецький вміє відступити, аби перегрупувати сили для нового наступу. Так, останні роки були не надто вдалими для Ігора Ігоровича: він разом з однопартійцями втратив контроль над Львовом та областю, не зумів серйозно закріпитися в українському політичному бомонді. Але фортуна – дама примхлива і у будь-який момент може знову тобі посміхнутися. І можливо, скоро ми знову побачимо Ігора Кривецького в улюбленій ролі «сірого кардинала», і не обов’язково якогось політичного проекту. Можливо, актуальною сценою для нашого героя знову стане столиця Галичини.

загрузка...