4 id24951 650x410 3 650x410В Україну неможливо ввезти вживані машини швидкої допомоги з-за кордону, які так потрібні медичним службам. Народні депутати та громадські активісти підготували законопроект № 8130, що звільнить автомобільну гуманітарну допомогу від дотримання стандарту «Євро-5». Документ уже зареєстровано в парламенті.

Кожен з вас бачив, які машини швидкої допомоги їздять по Україні, особливо в невеликих містах. Ці «газельки» та «буханки» частіше самі потребують швидкої допомоги, аніж можуть вчасно доїхати на порятунок хворої людини.

Чому все так? Адже є принаймні два шляхи вирішення проблеми: виробляти нові санітарні авто в Україні або закуповувати імпортні машини – навіть вживані авто матимуть кращий технічний стан, аніж нинішній металобрухт.

Щодо вітчизняних машин відповідь проста: українські підприємства поки що не виробляють карети швидкої допомоги належної якості. Згадаймо хоча б скандал з санітарними автомобілями «Богдан-2251», які постачалися Збройним силам України в зону АТО.

За даними Ради волонтерів при Міністерстві оборони України, станом на січень 2018 року з 50 машин, які використовувала армія, 20 уже було відправлено на ремонт, а ще п’ять бійці ЗСУ відремонтували самотужки. На той момент більшість «Богданів» експлуатувалися на Донбасі менше ніж півроку, і лише деякі з них встигли перевалити за відмітку 10 тис. км пробігу.

З імпортними авто все начебто простіше. Машини в задовільному технічному стані нерідко можна отримати безкоштовно – як гуманітарну допомогу. В Україну йде досить потужний потік такої допомоги з Канади, США, країн Скандинавії.

Інколи гуманітарна допомога – чи не єдиний шанс одержати потрібний автомобіль. Тi ж дитячi будинки не можуть заплатити конкурентну ціну за нові транспортні засоби. Вони їх отримують у вигляді дотацій: або з державного бюджету, або через ту саму гуманітарну допомогу.

Наприклад, у Львові є реабілітаційний центр «Джерело». Він займається дітьми з проблемами здоров’я. Всі їхні автобуси – чиїсь подарунки. Така сама ситуація в дитячих будинках.

Ввезення будь-якої гуманітарної допомоги в Україну – це завжди неприємна бюрократична процедура. Але з гуманітарними автомобілями бюрократичні перешкоди часто перетворюються на непробивну стіну. Тому що в цьому питанні у нас – повний законодавчий дисонанс.

Гуманітарні машини не завжди можуть нормально заїхати в Україну, на них не завжди можна без перешкод оформити українські номери. Це пов’язано з тим, що в силу автомобільного лобізму у нас діють обмеження щодо євростандарту. І тому дуже часто ми стикаємося з проблемами.

У вересні минулого року відбувся прикрий випадок, коли в Україну не пустили машину швидкої допомоги, яку хотіла подарувати українська діаспора з Голландії. «Мерседес Спринтер» повинен був поповнити автопарк Глухівської лікарні. Машину гнали через всю Європу до Сум за власні гроші. Але місцеві митники її не пропустили. Тому що транспортний засіб не відповідає екологічним стандартам.

Остання подібна ситуація була, коли з Китаю приїхало 40 автомобілів швидкої допомоги. В обох випадках причиною стало недотримання стандарту «Євро-5». І хоча це були не комерційні авто, а гуманітарна допомога, заїхати в Україну вони не змогли.

Разом з громадською спілкою «Доступне авто» я вже чотири роки займаюся проблемою доступності автомобілів для українців. Є ще й фейсбук-спільнота «Вільні люди мають авто». Обидвi цiорганiзацiї багато уваги приділяють проблемі доступності легкових машин, але цього разу у нас виникла ідея допомогти з гуманітарними.

Ми написали чернетку законопроекту, показали її депутатам від УКРОПу, вони також підключилися до нас. Найактивнішу підтримку надавав голова партії Тарас Батенко.У підсумку ми подали в парламент проект закону № 8130 «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства про гуманітарну допомогу у відповідність до сучасних умов та нових соціальних викликів». Варто зазначити, що документ підтримали народні депутати й від інших парламентських фракцій, зокрема з БПП та «Самопомочі», а також позафракційні депутати.

У законопроекті ми чітко прописали: гуманітарна допомога, а саме швидкі, аварійно-рятувальні та автомобілі для дитячих будинків сімейного типу звільняються від обмежень за європейськими екологічними стандартами. І вони можуть легко в’їжджати в Україну. Тобто гуманітарні авто не повинні прирівнюватися до комерційних. А наступним логічним кроком має стати законопроект щодо врегулювання проблем з пожежними та іншими комунальними автомобілями.

Ми чудово розуміли, що в такому законі може бути певна корупційна складова. Тому обмежили об’єм двигуна. Прописали, що максимальний об’єм двигуна, наприклад, авто для дитячих будинків має становити 1,9 куб. дм. З одного боку, це не дуже добре, бо це все ж таки обмеження, і є дуже багато підходящих бусиків з об’ємом двигуна 2,2 куб. дм. Але інакше не вийде.

Дуже важко прописати законодавчо, чим відрізняється суто соціальний автомобіль. Тому, щоб не почалося масове ввезення «гуманітарної допомоги» у вигляді «Ленд Крузерів», ми обмежили об’єм двигуна до 1,9 куб. дм. Під цю категорію підпадає досить багато гуманітарних автомобілів, наприклад, «Опель Віваро» чи «Сітроен Берлінго».

Машини швидкої допомоги нам готові надавати різні країни – від Нідерландів до Китаю. І вони будуть кращими, ніж ті, які Україна використовує зараз. У нас немає власного адекватного виробника, окрім заводу пожежних аварійно-рятувальних автомобілів на Чернігівщині. Але він займається крупновузловим складанням на основі китайського шасі, тобто це все одно не українська розробка.

Очевидно, що на автомобільному ринку працює потужне лобі. Пожежні не пускають, тому що є завод. Швидкі не пускають, тому що є «Богдан». Легкові не пускають, тому що є Таріел Васадзе.

А ми хочемо, щоб на виклики до українців виїжджали надійні автомобілі, а не іржаві «газельки» з «буханками».

Навряд чи пацієнт обуриться, якщо його життя врятує бригада лікарів на машині стандарту «Євро-4».

Михайло Катрук, співзасновник громадської спілки «Доступне авто»

загрузка...