Якось тихо і без «зайвих рухів», поки країна говорила про дебати кандидатів в Президенти, Львівська міська рада вирішила прийняти ухвалу № 4803. З благородною назвою «Про неприпустимість здійснення торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом у тимчасових спорудах». Простіше кажучи, заборонила торгувати в кіосках і павільйонах алкоголем та пивом. В діючих кіосках, які вже працюють. З першого травня цього року. Ще раз: людям, в яких взяли гроші за право торгувати пивом, тепер заборонили торгувати пивом. Але не всім, в магазинах торгувати можна, в кіосках – не можна.
У випадку виявлення «несанкціонованої торгівлі» (привіт, Андропов) власника кіоску чекає демонтаж споруди і розірвання угоди з міськрадою. Тобто улюблена забава «слуг народу» ще з часів Шарікова-Швондєра в шкіряних плащах – робити рейди і писати приписи.
Дивно, але в самій ухвалі не сказано, навіщо вона приймалася. Для чого? Кому від цього стане краще? Кому воно, зрештою, заважало? Тому залишається лише здогадуватися.
Варіант 1.
Міська влада Львова постійно бореться з хаосом в торгівлі, покращує схеми, карти і стратегії. Зносить МАФ-и і забороняє все некрасиве. Але кіосків від того менше не стає, їх стає більше. Кожна нова каденція депутатів обзаводиться своєю мережею будок, які повинні стати кращими, ніж будки «попередників». Тому логічно припустити, що ухвалою «проти алкоголю» депутати і виконком просто розчищають собі місця під нові, «правильні» кіоски. Все ж таки небагато часу до виборів залишилося, про Україну подумали, пора і про себе не забути.
Варіант 2.
В нашій політиці прийнято вдаватися до моралі, тверезості і духовності у тих випадках, коли справи не йдуть. Логічно, якщо мучить депресія після виборів – треба когось перемогти. Бажано того, кого не страшно, наприклад – дрібний бізнес. Так і рейтинг, може, відросте.
Варіант 3.
Про ефективність подібних заборон свідчать, наприклад, «ліквідовані» салони ігрових апаратів. Або вічна боротьба тими-таки рейдами проти продажу алкоголю вночі. Наше місто взагалі славиться своїм благочестям. У нас немає борделів, лише масажні салони. Немає залів ігрових апаратів, тільки лотереї. Нема реклами наркотиків на всіх парканах, це просто графіті і вандалізм. В країні діє мораторій на продаж землі і одночасно – процвітають величезні латифундії. Нема проституції, але заробляють сутенери. Нема вільного обігу зброї, але постійно когось із нею затримують.
Теоретично ще можна заборонити трамваї, щоб під них не потрапляли пішоходи? Чи, не дай Боже, не їздили безбілетники?
Добре, що хоч нема корупції в міській раді. І навіть попри те, що головного фінансового аудитора минулого місяця спіймали на хабарі, ніхто не проголосував за те, щоб скасувати посади самих перевіряючих. Чому так відбувається? Може, це комусь вигідно? Може тим, хто «кришує» нелегальні види бізнесу? То їм, виходить, мало ігрового чи інтимного, потрібно ще загнати в тінь і пиво з кіосків? Невже дійсно настало зубожіння?
Варіант 4.
Якщо не купувати пиво в кіоску, його все одно треба буде десь купувати. В магазині, або в супермаркеті. Тобто хтось буде мати кращі умови для бізнесу або навіть міні-монополію. Хтось в нашій країні рівних можливостей буде «рівнішим» за інших. І цей хтось – точно не виборці наших депутатів, а власники торгових мереж. Цікавий патріотизм у місцевої влади – закінчується там, де починаються інтереси великого (не львівського) бізнесу. І плювати на інвестиційний клімат, довіру до влади, робочі місця і добробут електорату. Головне щоб, наприклад, мережі АТБ добре велося (привіт «православному Новінському» з Опоблоку від «порядних» галичан-депутатів). Якщо є монополія, яка готова ділитися надприбутками, чого б не прикрити кіоски?
Як споживач, я можу зрозуміти, коли продавати м’ясо або рибу дозволяється лише з холодильника. Але яка логіка не продавати пиво, якщо приміщення не має поштового індекса?
Як взагалі можна змінювати правила після того, як люди оформили всі документи, позичили грошей на бізнес і вирішили наповнити нашу «священну корову» - бюджет? Що це взагалі за мода в місцевих діячів забороняти те, що не заборонено законами України?
Чому борці за тверезість не заборонили продавати пиво всім і всюди? Якщо справа в алкоголі, то боротися треба з алкоголем. Чи з кіосками? Бо виходить, що забирають в одних, а дають іншим.
Ще цікавить, як будуть продавати пиво на фестивалях, котрими славиться наше місто? В тих дерев’яних будках точно не продаватимуть наливки? Чи своїм можна?
І як там, до речі, рухається справа з вибухом газового балону на різдвяному ярмарку? Покарали винних? Зробили висновки? Так отож.
