gralni avtomaty1Недавно Україну стривожила звістка, що уряд хоче узаконити нелегальний сьогодні ігровий бізнес. Батьки, громадські діячі і пересічні українці б’ють на сполох, адже на власні очі бачили до яких наслідків може привести «залежність від гральних автоматів».

Ми вирішили поцікавитися думкою людей з цього приводу. Одні говорять, заборонений плід – солодкий. Тому ігровий бізнес потрібно узаконювати, обкладаючи великим податком. Інші – категорично проти, адже ігрова залежність така ж сильна, як і наркотична. Залежні виносять з дому все більш-менш цінне, тільки аби гра ніколи не закінчувалась. Проте, всі сходяться в одному: будь-який прийнятий сьогодні закон піде не на користь державі та людям. Швидше на користь тим, хто заробляє на чужій біді.

«Ігровий бізнес дуже прибутковий. Взагалі азарт закладений в людську природу і від цього нікуди не дінешся. Але потрібно цей бізнес ввести в легальні рамки. Він повинен бути чітко врегульований законодавством, де мають бути прописані всі нюанси, включно з рентабельністю. Має бути чітко вказано хто може грати і на яких умовах. Крім того, має бути високий податок на гру. Була колись пропозиція дозволити грати в п’ятизіркових готелях. В США в штаті Невада, на території, яка належить індіанцям дозволений ігровий бізнес. Там чітко на законодавчому рівні прописано, як працює ігровий бізнес. В нас таке зробити неможливо. Я не вірю, що теперішня влада зможе зробити законопроект, який дійсно пішов би на користь. Якщо щось і з’явиться – то це буде лобістський закон, комусь буде відданий цей фінансовий потік і гроші підуть повз державну казну. Так само, як і у випадку нашої псевдодержавної лотереї. Насправді це сірий бізнес, який «кришують» правоохоронні органи і прибуток іде явно не в державний бюджет», - переконаний екс-голова бюджетної комісії ЛМР Яромир Самагальський.

Справді, питання ігрового бізнесу є досить непростим і стосовно нього нема єдиної думки. З одного боку, легалізувати не можна, бо кожен матиме доступ до гральних автоматів, в тому числі й діти. З іншого - заборонити теж не можна, бо це означає лише те, що ситуація буде загнана «в тінь».

«Я не знайомий з цим законопроектом, щоб коментувати конкретно про його плюси і мінуси. Де-факто ці салони є, вони працюють з вивісками, без вивісок, під брендом державної лотереї. Куди ідуть ці гроші, в казну чи комусь в кишеню, мені невідомо. Однозначно, не можна допустити, щоб цей бізнес існував в дикій формі, як це було декілька років тому. Коли автомати були ледь не на вулицях і кожен мав до них доступ. Але потрібно зрозуміти, що заборонений плід – солодкий плід. Повна заборона означає перехід в тінь. Ми всі знаємо, що у Львові є ряд закладів, які прикривають певні посадовці. Потрібно робити правильні речі, приймати рішення, які справді допоможуть, а не дурити себе. Якщо щось заборонено, це зовсім не означає, що цього не існує», - сказав депутат ЛМР Валерій Веремчук.

gralni avtomaty3Крім цього, депутати наголошують, не варто забувати, що в країні йде війна. Людям і без того непросто, тому не треба спонукати їх ще й до азартних ігор.

«Однозначно я негативно ставлюсь до цього закону. Ми можемо повернутись у часи, коли на кожному кроці були відкриті заклади, де кожен міг грати азартні ігри. Враховуючи те, що в нас зараз режим внутрішньої окупації. Наша влада думає тільки, щоб набити власні кишені, їх не хвилює, що буде потім. Азартні ігри повинні бути повністю контрольовані державою. Азарт переростає в манію, розпадаються сім’ї. З цим треба однозначно боротися, тим більше в наш час, коли люди мають бути разом. Для тріумфу зла треба, щоб хороші люди нічого не робили. Я вірю, бардак рано чи пізно припиниться. Так само, як дощ в природі теж колись закінчується. До влади прийдуть компетентні люди і ми зможемо жити так, як живуть нормальні люди в цивілізованому світі», - говорить керівник «Правого сектору» Львівщини Тарас Хаммер .

«Я за те, щоб повністю відмінити азартні ігри в Україні. В країні, яка бідує не потрібно спонукати людей ще й до азартних ігор. Дуже багато людей шукають щастя не там, де треба. Від цього страждають сім’ї. Я знаю багато випадків, коли люди залазять в борги, розпадаються сім’ї. В людей виникає психологічна залежність і хлопців просто втрачають. Є країни, де дозволені казино, наприклад Монако чи США. Якщо хтось має гроші і хоче побавитися, то будь ласка. Нехай їде туди. В нас це явище неконтрольоване. Якщо і легалізовувати, то це має бути віддалено від місця проживання людей, а не масово по місту», - вважає депутат від УКРОПу, лідер ГО «Варта1» Ігор Зінкевич.

«Я дуже негативно ставлюсь до азартних ігор. Це велика підпільна сіра зона. Як голова міста я організовувала рейди разом з правоохоронними органами. Але через два тижні те саме було вже в інших місцях. Невиправдано, що в нас це заборонено. Азартні ігри повністю заборонити не можна. Це як найбільш древня професія і ми від цього нікуди не дінемось. У світі є дуже мало прикладів, коли азартні ігри повністю заборонені, я таких не знаю. І рівень злочинності в них менший. Нам відома практика держав, які йшли шляхом від повної заборони до дозволу. В нас це настільки прибутковий бізнес, де крутиться купа грошей. Там купа схем і задіяні всі, включно з прокуратурою і поліцією. Скільки людей приходять і просять щось зробити, бо чоловіки виносять все з дому, розпадаються сім’ї. У людей виникає залежність. Я вважаю, що цей бізнес має бути строго керований державою, обкладений великим податком. Але в нас держава настільки корумпована, що нічого зробити не можна. Це як проблема з бурштином. Всі знають, але ніхто нічого зробити не може, чи не хоче», - говорить колишній міський голова Рави-Руської Ірина Верещук.

gralni avtomaty DТа, як зазначає психолог Євгенія Шапочка, це глобальна проблема. Якщо говорити про Америку, яку так часто згадують, то там одночасно з казино існують і реабілітаційні центри для залежних людей. Для того, аби вирішити цю проблему в Україні одним законом точно не обійтися.

«Почнемо з того, що ігрові зали працюють. Нелегально. Залежність від ігор – це психологічне захворювання, відбувається деформація мислення на користь ігор. Людина розуміє, що шкодить собі, але нічого з тим зробити не може. Має своє «логічне» пояснення чому вона це робить. Здоровим людям це тяжко зрозуміти. Якщо легалізують цей бізнес, то люди принаймні будуть знати, що така проблема є. Як жінки алкоголіків знають де шукати своїх чоловіків, так і тут. Родичі тих, що грають принаймні знатимуть де вони. Але треба розуміти, те, що заборонено не стає менш доступним для залежних людей. Вони все одно дістануть. Якщо не зможуть дістати, то переключаться на інше. Якщо не на наркотики, то на алкоголь. Якщо не алкоголь, то марихуана, або щось важче. Це тип мислення. В Америці, де дозволено грати в казино, існують одразу ж і реабілітаційні центри для залежних людей, які діють за рахунок держави. Коли поліція бачить залежну людину, то не відправляє її в тюрму. Людина іде на лікування. У них є штатні психологи, соцпрацівники, які слідкують і допомагають таким людям. У нас нема таких центрів. У нас всі такі центри приватні, комерційні. Людям потрібно робити експерименти: довіряти чи не довіряти їм, як з ними працювати. В Україні коли сім’я стикається з такою проблемою, то швидше приховає її, бо соромно, ніж буде лікувати. Тут потрібен глобальний підхід. Нашій державі взагалі багато чого не вистачає», - говорить психолог Євгенія Шапочка, яка спеціалізується на різноманітних залежностях, зокрема ігроманії.

«Ігровий бізнес – це біда для наших дітей. Дотих пір поки він буде приносити гроші він буде процвітати. В усіх країнах є спеціальні зони, де можна грати азартні ігри. У нас – це нелегальний бізнес, який відомо ким «кришується». Тут задіяні, як не прокуратура, то поліція. Як не поліція, то СБУ. А діти дуже азартні. У нас знищують позадошкілля, гуртки, відпочинкові зони. У наших дітей нема нормального простору для відпочинку. Звичайно, постає велика загроза. Якщо хтось хоче легалізувати цей бізнес, то хай в себе на дачі легалізує. Тільки злодії можуть приймати такі закони. Тому що їм байдуже майбутнє країни і психіка наших дітей», - вважає голова Батьківської ради Львівщини Олена Пономарева.

Ми можемо закривати очі на ігровий бізнес чи на інші речі, які поряд з нами. Але це зовсім не означає, що рано чи пізно ми самі з ними не стикнемось. Бо ніхто ні від чого не застрахований, а все щастя та нещастя починається з сім’ї. Тому перш ніж говорити про будь-які способи вирішення проблеми з ігровим бізнесом на глобальному рівні слід подумати про те, що ми можемо зробити для своїх близьких, аби не допустити біди.

загрузка...