У планах Зе!Команди - запровадження цієї технології і на місцевих виборах. "Я буду робити все, щоб, можливо, пілотно, можливо, повноцінно, були й місцеві вибори", - сказав радник президента в інтерв'ю.
Він зауважив також, що спочатку The Vote використовуватимуть для опитування думки громадян.
Єдина країна в світі, де наразі на парламентських виборах можна голосувати з власного комп'ютера, - Естонія.
"Зазвичай я завжди голосую онлайн, тому що це зручно. Дехто ставиться до е-виборів скептично. Але мені здається, що там усе 150 разів переперевірено", - розповідає про свій досвід Олеся Лагашина, керівниця естонського інтернет-порталу Rus.Postimees.
Вона зауважує, що, як правило, проти онлайн-голосування виступають представники та прибічники тих політичних партій, чий електорат воліє все робити по-старому. В Естонії консерватори та популісти зазвичай програють вибори в онлайн, набираючи основну кількість своїх голосів на дільницях.
Ідентифікація виборців в Естонії відбувається за допомогою чипованої ID-карти або ж MobileID. Для входу в систему потрібно ввести PIN. З допомогою електронного підпису естонці підтверджують свій вибір. Система повідомляє, що людина проголосувала. Є також можливість переголосувати.
Передбачається, що в Україні виборців онлайн будуть ідентифікувати за допомогою електронних підписів, Mobile ID та, можливо, Smart ID для смартфонів.
Спеціальний додаток дає змогу перевірити, чи правильно зарахований голос на центральному виборчому сервері.
У деяких країнах громадяни віддають свій голос з допомогою електронної машини для голосування. У деяких, як-от у Швейцарії, є опція онлайн-голосування для тих, хто перебуває за кордоном. В інших, як-от у Канаді, з допомогою інтернету проводять вибори до окремих муніципалітетів.
Але немає жодної країни хоча б з кількома мільйонами виборців, де б е-голосування функціонувало в не тестовому режимі на національному рівні.
Експерти та урядовці з інших країн, що мають справу з тамтешніми виборчими системами, часто аплодують маленькій Естонії з 887 тисячами виборців. Однак про свої країни кажуть: "Дякуємо, але нам онлайн-голосування поки що не потрібне".
Факти про досвід інших країн
- У 2017-му Франція відмовилася від онлайн-голосування для громадян за кордоном через кіберзагрози після понад десяти років апробації цієї технології;
- За оцінками експертів, e-вибори на 50% дешевші за "паперові";
- Але "паперова" версія голосування зберігається. Завжди є громадяни, для яких важливим є сам ритуал приходу на дільницю, є ті, в кого нема доступу до інтернету;
- Онлайн-вибори особливо актуальні для людей з обмеженими можливостями та мешканців віддалених сіл.
Чому так відбувається? Нижче ми перераховуємо три основних міфи виборчого онлайну.
Міф № 1. Це посилення демократії
На дільницях таємницю волевиявлення пильнують спостерігачі. Це святая святих електоральної демократії.
Її якраз вибори в онлайні не гарантують. Людина може голосувати з будь-якого комп'ютера будь-де.
"Технологія голосування онлайн ще не досягла рівня, за якого переваги е-виборів будуть більш значущими за ризики… Ми дійшли висновку, що запроваджувати онлайн-голосування на загальних виборах не потрібно", - це цитата з підсумкового звіту робочої групи мін'юсту Фінляндії 2017 року. Вона дослідила перспективи запровадження голосування в мережі в цій країні.
І п'ятимільйонна Фінляндія з рівнем довіри до влади та до національної виборчої системи в рази вищим, ніж в Україні, поки що відмовилася від цієї технології.
Експерти фінляндського мін'юсту дійшли висновку, що вони не зможуть вирішити одну ключову колізію: з одного боку, онлайн-виборець має отримати підтвердження, що його чи її голос зарахований, а з іншого - немає жодної гарантії таємниці голосування й свободи від тиску та підкупу.
Через "неконтрольованість" процесу голосування від цієї технології відмовилася Норвегія. Ще одна стабільна демократія, світова рекордсменка за рівнем суспільної довіри та стабільністю електоральних інститутів. Там випробували цю технологію на парламентських виборах у 2011-му та 2013-му.
Уявімо, кімнату з кількома комп'ютерами на умовно великому металургійному комбінаті на півдні чи сході України. До неї по черзі заходитимуть працівники, й у присутності своїх начальників голосуватимуть. Це приклад використання старого адмінресурсу за нових цифрових технологій.
Точно так же можна влаштувати підкуп виборців. Вони будуть голосувати у визначеному місці. Просто робитимуть кілька кліків на екрані комп'ютера й отримуватимуть за це свої 400-500 грн.
Шон Таунсенд, хакер, учасник Ukrainian Cyber Alliance, пояснює: "Основний конфлікт в онлайн-голосуванні між анонімністю голосу та ідентифікацією громадянина. Не анонімні вибори провести легко, але це може відбити бажання голосувати, або ж людей можуть примусити голосувати "як треба". Інакше - заяву на стіл. Прийнятного рішення, яке б задовольнило всі вимоги, немає ніде. Тому онлайн-вибори досі екзотика".
Часткове вирішення проблеми таємниці голосування й свободи від тиску на виборця таки існує.
"Питання онлайн-голосування на виборах залишається політичним. Існує спокуса контрольованого голосування. Частково ця проблема вирішується тим, що дозволяється переголосувати. Але психологічно вона не знімається", - каже Ігор Попов, ексголова ВГО "Комітет виборців України", народний депутат VIII скликання.
Можна також контролювати IP-адреси. "Десять років тому я був спостерігачем на виборах в Естонії, коли вони тільки запровадили онлайн-голосування. Мене відправили в місто Нарва, де 90% російськомовного населення. Ми зафіксували 37 голосів з однієї IP-адреси. Виїхали туди - це виявився офіс. Заходимо: в усіх хитрі очі. Це у них був такий флешмоб", - експерт.
Важливо також, що голоси онлайн неможливо перерахувати. Будь-який повторний підрахунок, як пояснюють експерти, даватиме той же самий результат, що й на початку.
Міф № 2. Головне - захистити систему від хакерських атак
Одна з небезпек - це порушення роботи виборчого сервера, куди надходитимуть результати голосування онлайн. Подібне можна здійснити, перевантаживши сервер запитами (denial-of-service attacks). У дослідженнях голосування онлайн це називають однією з найбільш серйозних системних загроз для цієї технології.
Втім, загалом системи кіберзахисту постійно вдосконалюються.
"Тепер вважається, що блокчейн (ланцюжок блоків трансакцій, його дані вважаються захищеними від спотворення й підробки. - Ред.) є ледь не бездоганною системою гарантування захисту", - зауважує Олексій Кошель, гендиректор "Комітету виборців України".
Проте експерти в усьому світі сходяться на тому, що питання насамперед не в захисті інформації. Питання в довірі суспільства до результатів виборів, отриманих завдяки онлайн-голосуванню, і довірі до власних політиків.
Міф № 3. Голосування онлайн залучає молодь і підвищує явку
Деякі експерти радять запроваджувати цю технологію якщо не для всієї країни, то принаймні для тих, хто голосуватиме вперше.
Втім, досі країни, де можна голосувати онлайн, не отримали підтвердження вищої активності молоді. Так, Норвегія відмовилася від голосування онлайн, зокрема, і через те, що молоді виборці не стали голосувати активніше завдяки запровадженню опції онлайн.
Фінляндія не пішла шляхом Естонії також через те, що не отримала доказів вищої явки молоді завдяки інтернету.
В Естонії загальна явка на парламентських виборах упродовж десятиліття залишається стабільною: у межах 63-64%.
Звісно, світ змінюється дуже швидко. Завжди є шанси створити прецедент.
BBC News Україна звернулася за коментарями до Михайла Федорова, як радника президента з digital-напряму, та до Державного агентства з питань електронного урядування. На момент виходу матеріалу коментарів ми не отримали.
