Львівська міськрада оголосить інвестиційний конкурс на будівництво канатної дороги на Високий Замок. За відповідну ухвалу під час засідання сесії у понеділок, 26 грудня, проголосували 56 депутатів. Планують, що канатна дорога матиме кілька станцій і зможе перевозити за годину 1-2 тисячі людей.
Як повідомили у міськраді, коштів із бюджету виділяти не будуть, а проект реалізовуватимуть коштом інвестора. Петро Радковець, львовознавець, розповів «Ратуші», що ідея збудувати канатну дорогу на Високий Замок, загалом, здорова. «Але те, що я побачив на візуалізації, викликало в мене дикий жах і обурення. Бо будують не канатну дорогу, а будують інфраструктуру для закладів швидкого харчування», — зазначив він.
«Канатна дорога там може взагалі не функціонувати, — каже Радковець. — Наприклад, на візуалізації видно, що на нижньому оглядовому майданчику побудована така величезна споруда, де канатна дорога займає безпосередньо не більш ніж 5 відсотків. Це ж жах!».
На думку Петра Радковця, там будується інфраструктура, яка абсолютно знищує Високий Замок, і цей «футуризм» викликає у львовознавця лише обурення. «Замкова гора — це є пам’ятник археології, історії. Найбільше, що тепер там потрібно зробити, це зрізати верхівки дерев чи зробити дизайн, щоб із Високого Замку щось було видно», — зазначив пан Радковець.
За його словами, цей проект — це лише чергове відмивання грошей. «Навіщо тоді у візуалізації поставили такі величезні території-площі, фундаменти, видно, що за мету ставили не канатну дорогу, а щось інше».
Екскурсовод навів паралелі з готелем на розі вулиць Вірменської — Краківської — в пішохідній зоні роблять автомобільний паркінг і підземні гаражі. «Людям знову кажуть одне, а роблять зовсім інше», — додав він.
«Мені видається, проблемою є те, що у публічному доступі немає якісно відвізуалізованих і прокомунікованих стратегій розвитку туристичної і транспортної інфраструктур міста, як і стратегії сталого розвитку міста загалом. Якби такі стратегії були і були ефективно донесені до мешканців і фахових спільнот, було б зрозуміло, як «лягає» такий задум у загальну картинку міських пріоритетів, як узгоджується із задекларованими цінностями, коштом яких інших альтернативних можливостей реалізовуватиметься? Тоді було б значно менше підстав стверджувати, що це чергова нагода «закопати гроші» або ж вияв манії величі чи чиїхось надмірних амбіцій.
Поки що, на жаль, мені бачиться радше тернистий, сповнений конфліктів та скандалів шлях, адже без інституційної довіри і якісного спілкування навіть найкращі задуми доводиться «продавлювати» і насаджувати. Дай Боже, щоб я помилявся, і цей проект став успішним прикладом суспільного діалогу, коли одні запитали, пояснили, переконали та прозоро відзвітували, а інші почули, проаналізували, повірили, довірили та подякували...
З урбаністичної точки зору видається, що, подібно до метро, канатна дорога має потенціал відтягнути частину трафіку, зокрема — туристичного, не лише в автомобілістів та наземного громадського транспорту, але й серед пішоходів та велосипедистів. А цей трафік — необхідна передумова для розвитку сфери громадського обслуговування у міських дільницях, формування мережі громадських просторів, тощо...», — написав у своєму блозі архітектор Андрій Бєляєв.
Нагадаємо, раніше Міхель Допельмаєр, власник компанії Doppelmayr, один зі світових експертів із розвитку мобільності у містах, що входять до спадщини ЮНЕСКО, озвучив думку, що у Львові втілити такий проект можливо. «В Україні немає канатних доріг. Львів стане «туристичною меккою», якщо зробить це. Це приємний і простий спосіб дістатися з однієї точки в іншу. Проте це водночас і зовсім новий вид транспорту, який іще не всі розуміють», — зазначає Міхель Допельмаєр.
Тетяна ЖИКАЛЯК, Ратуша
