На варті львів'ян

Уже кілька років поспіль місто Лева доводить — його родзинка не тільки у каві та шоколаді. Підвищений рівень безпеки — ось чим дійсно пишаються львів'яни. За свій спокій жителі міста завдячують не тільки правоохоронцям та владі, адже рівно 3 роки тому саме у Львові виникла громадська організація «Варта -1», і це – унікальна практика. Команда ГО займається перевіркою та поширенням інформації з питань безпеки міста та вирішенням проблем населення. У соціальних мережах сторінка організації має більше 200 тисяч підписників, а це — кожен третій львів'янин.

Під час інтерв'ю герой розмови щоп’ять хвилин зазирав у телефон, хвилювався за учасників щойно скоєного ДТП та скаржився на те, що в майже мільйоннику-Львові й досі немає пункту обігріву. Про те, що насправді хвилює, принципи діяльності, фінансування, модерування каналу «Варта — 1» «Дню» розповів голова виконавчого комітету ГО «Варта — 1» Ігор Зінкевич.

«У НАС БУЛО ОДНЕ ЗАВДАННЯ — ЧУТИ ЛЮДЕЙ»

— Як виникла ГО «Варта — 1»?

— У нас було одне завдання — чути людей. Ще першого грудня 2013 року я був у складі компанії “Auto dreаm club”. Один із власників автотюнінгів Андрій запропонував зробити автопробіг на підтримку всіх, хто стоїть на Майдані. Ціль — показати Львову, що ми є. Ми їхали голосно: з сигналами, гомоном, аби підняти байдужих людей. В той перший пробіг брало участь всього-на-всього 50 автомобілів. Третього грудня у нас був ще один автопробіг. 12 і 15 — інші. В цілому — 4 автопробіги за 2013 рік. Під час пробігів у нас був канал на рації “Zello” — метод спілкування учасників. Ми її використовували між своїми, аби не розривати ланцюжок. Автопробіг був гарний, без жодних порушень, тому що ми всі чітко розуміли ситуацію. Другий автопробіг був більшим. До нас почали приєднуватися люди, які розуміли: ми стоїмо за них. Тому львів'яни перестали боятися.

У нас був рекорд 756 автомобілів. Його підрахували в міській раді камери спостереження. Кожні 50 машин ми ставили своїх хлопців з раціями. По-перше, ти контролюєш ланцюг, по-друге, блокуєш дороги, по-третє, блокуєш рух колони, бо розумієш, що вона настільки довга, що ти робиш колапс у Львові. Нам не вистачало тих машин, які були “головними” на рації, аби координувати рух. І ми просто передали повідомлення: “Хлопці, скачуємо канал, скачуємо рації, терміново!Зараз! Негайно!”. Закачався канал, і з того все і почалося.

Ми підвозили на Майдан людей, тому що маршрутка курсувала до 23:00 години, а в першій ночі ми відвозили додому шеф-повара і привозили заміну, бо потрібно було готувати різну їжу й змінювати охорону. Ми з Майданом були весь час на зв'язку.

Революція закінчилася, а канал залишився. 13 грудня 2013 року була створена “Варта- 1”, яка дала можливість координуватися і спілкуватися і вдень, і вночі. Якби не Майдан, нічого цього б не було. Вся ця організація народилася спонтанно.

— Скільки людей працює у команді?

— У нас є 5 засновників, і 16 людей — основа “Варти”. Я набрав у свою команду активістів, які хоч трошечки розбираються в юриспруденції. Вони відповідають за патрулювання, знайдені/загублені речі, слідчо-оперативні дії, різні юридичні справи. Тобто є конкретні люди, які мені дають інформацію від профільної комісії. А моє питання — донести інформацію до загалу.

— За рахунок чого існує організація?

— Нам не потрібно багато коштів. Тільки іноді — робимо членські внески. Я застеріг себе від спокус. Коли ти створюєш сайт, тобі надається логін і пароль, які ти маєш змінити, щоб ти його запам'ятав і міг у нього ввійти. Я при всіх засновниках просто видалив цей лист. І не змінював. Вся інформація витягується з соціальних мереж і кидається на сайт. Тому інколи на мене пишуть погані речі, але я не можу нічого змінити. Але я застрахував в себе в тому плані, аби не був зваблений до грошей. Тому що за пост пропонуються гроші, і досить не погані.

— А коли ви стали зареєстрованою ГО?

— У березні 2014 ми пройшли реєстрацію. Цю ідею подав активіст Андрій Романчак, який є одним із співзасновників “Варти-1”. Про нас навіть зняли фільм “Варта”, основа якого — люди, які просто допомагають один одному під час Майдану. Цей фільм виграв перше місце на фестивалі короткометражок в Одесі. А я його ще досі не бачив.

Трішки пізніше мені запропонували працювати в міському відділенні управління міністерства внутрішніх справ.

“ЩО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ, АБИ ДОПОМОГТИ?”

— Що ти усвідомив щодо діяльності організації після того, як почав працювати в держорганах?

— Працюючи в поліції, я щодня чую, що у нас все погано. А потрібно ставити перед собою чітке питання: “Що потрібно зробити, аби допомогти?”.

Що потрібно, аби поліція працювала краще? — швидка подача інформації та візуалізація. Де чітко видно ДТП, злочин і т.д. З цим нам дуже допомагають львів'яни на “Варті”, де кожен — і учасник дій, і кореспондент.

Я займаюся патрулюванням. Це робота не з легких, тому маю свою, надійну “праву руку”. Це — Марія Воробець, вона таксист, координує «Варту» вночі. Крім того, юридичний склад «Варти», який займається документацією. Є Роман Ромашка — єдиний, що залишився з Автомайдану разом з нами.

— “Варта-1” існує тільки у Львові?

— Ми створили аналоги “Варти” у шістьох областях. Повноцінно функціонуючі громадські організації є у Запоріжжі, Львові і Рівному. На стадії розвитку: Вінниця, Тернопіль, Івано-Франківськ і Волинь. Багато політичних, київських партій, просили дати права на “Варту -1”. Але поки що я не хочу це створювати в столиці. У нас є своя, чітка позиція і статут, який побудований на конгресі, і його потрібно дотримуватися. Має бути чітка діагональ “громада-керівництво”.

— Що таке “Варта” зараз?

— «Варта» — це звичайні люди. Ми рік не бачили змін. Все «зрада», «зрада», «зрада». А кілька місяців тому пішов регрес. Коли люди закидають фото, де поліцейський порушує якийсь закон, одразу по 15 коментарів: “Що порушив? Чому порушив? До “Варти” люди боялися обговорювати владу та поліцію. Тепер — ні. Вони показують своє розуміння ситуації. Іноді я сам роблю помилки у постах, і я вибачаюся, бо не встигаю. Це нормально. Головне, що я займаюся тим, що мені подобається. І люди це розуміють.

«ЛЮДИ ПОСТІЙНО ПРОСЯТЬ ДОПОМОГИ»

— Чим займаєшся в поліції і в депутатському кріслі (Ігор Зінкевич – депутат Львівської міської ради)?

— У поліції я займаюся тим самим, чим і на варті. Це слідство, перевірка інформації. Чим більше інформації — тим швидше можна вирішити будь-яке питання. Те саме і в поліції, але з новішими технологіями: не просто дзвінок 102, а вайбери, скайпи, візуалізація, карти, діаграми. Я — експерт інженерної технології. І якщо мені на «Варті» пишуть: “Ігоре, 102 не підіймають трубку!”, я розбираюся зі 102. Хочу, аби львів'янам не було дискомфортно. Адже 102 як 911 — має працювати завжди. Від цього залежить і довіра до поліції. На мій погляд, у Львові найкраща ситуація з інформаційним потоком,веденням справ, інформуванням громади.

До речі, через кілька місяців думаю над своренням незалежного ЗМІ. Воно буде “Вартівське”, і буде правдивим центром інформації. Звичайно, на початках робота буде на волонтерських засадах, а далі — шукатимемо фінансування у грантових спонсорів. В нас вже є троє журналістів, які бажають долучитися до проекту.

— Чому варта потрібна сьогодні?

— Це питання до громади, а не до мене. Одного разу я втомився і сказав, що зупину інформування “Варти” хоча б на день. Але це нереально. В мене є можливість нічого не постити в соцмережах, не давати інформацію, але люди починають писати прямісінько в приватні повідомлення. І пишуть різне: тут треба дитині помогти з коштами на операцію, тут потрібна кров, тут мене обікрали, тут мені потрібна інформація про ДТП, тому що мене хочуть засудити... Цей потік неможливо зупинити. Це потрібно просто розвивати.

Це громадська позиція. Це те, що громаді болить, говорить, розказує. Люди постійно просять допомоги, бо не знають, як з тим розібратися. На жаль, я зараз не маю можливості максимально чітко відписувати на всі коментарі, але в мене є помічники-адміни, і якщо є щось дуже важливе — мені пишуть в приват. Я розумію, що деякі речі мені приходиться робити самому, бо органи не реагують. У нас є 150 патрулів, і буває, що всі вони — зайняті. Наприклад, нещодавно було 3 ДТП поспіль. У хвилину різниці. Це при тому, що у нас є 8 діючих патрулів, і ще є “виклики додому”. Є моральний “знос”. Люди бояться того, що скажуть інші.

За роки існування “Варти” у нас з'явилося багато небайдужих людей, які нам допомагають. Є багаті люди, з якими співпрацюю. Але ця співпраця — однобічна. В них є гроші, а в мене є люди — яким потрібна термінова допомога. Бізнесмени просто вкладають гроші у добрі справи.

Коли бачу, що люди кожних 5 хвилин пишуть на “Варту” про свої проблеми, я розумію — нас не знищать. “Варті-1” немає чого боятися.

Анна ГОЛІШЕВСЬКА, День.Kyiv.Ua