Сєверодонецький міський суд Луганський області визнав недостатніми докази та відмовив прокуратурі міста у арешті колишнього бійця батальйону «Львів», а нині чинного співробітника поліції міста Львова Павла Тарадюка. Про це пише Маріанна Попович і мережі Фейсбук.
Прокуратура обвинуватила бійця у викрадені та вбивстві місцевого мешканця Олександра Лебединця і вимагала протримати Павла Тарадюка під вартою 60 діб.
Про це розповів адвокат компанії «Чудовський та партнери» Ігор Чудовський.
Олександр Лебединець, мешканець міста Сєверодонецьк, пропав ще у серпні 2014 році. Саме тоді у тому регіоні стояли кілька українських військових батальйонів, які визволяли населені пункти від ворогів України та стежили за дотриманням порядку.
За словами адвоката Ігоря Чудовського, під час слухання вдалося з’ясувати, що потерпілий за життя зловживав алкоголем.
"Його вдова повідомила, що вони розійшлися з чоловіком, тому що той зловживав алкоголем. Кожного дня був п’яним. Це засвідчено протоколом допиту. Саме під дією алкоголю він провокував скандали та бійки. Також є покази власника бару, що потерпілий чіплявся до українських військових та розповідав, що його навчили вбивати «бандер». Коли власник бару це почув, то силою вигнав Лебединця зі свого закладу. Простіше кажучи, натовк йому пику. Наступного дня ця ситуація повторилася. Потерпілий був дуже конфліктною особою", - переповідає адвокат те, що вдалося з’ясувати слідству.
Через деякий час потерпілий зник. А згодом його тіло знайшли у лісі.
"Труп пролежав десять днів у лісі. Ми, криміналісти, знаємо, що за такий час від трупа залишаються тільки кістки. І обвинувачення для чогось вирішило зачитати опис решток тіла під час засідання суду, хоча це не мало жодного відношення до справи. Основний свідок обвинувачень, місцевий мешканець, який зустрічався з донькою потерпілого, стверджує, що нібито бачив, що у багажнику авто, за кермом якого був Павло, знаходилась якась людина. Але він не бачив хто то був. І тільки через тиждень, коли потерпілий зник, він співставив ці дві події та вирішив, що це був саме Лебединець. Це і є той доказ, на який посилається прокуратура", - пояснює адвокат.
Також у справі є покази двох бійців батальйону «Чернігів», які теж вказують, що нібито бачили в багажнику авто якусь людину.
"Під час суду нам назвали їх прізвища. Проте я не впевнений, що це справжні прізвища. Я навіть не впевнений, що такі особи існують. Слідство може змінювати прізвища як форму захисту свідків, аби на них не чинили тиск. Але я буду наполягати, аби цих осіб доставили до суду, щоби я особисто їх допитав", - каже Ігор Чудловський.
Словом, обвинувачення опирається тільки на слова тих, які нібито щось бачили майже п’ять років тому. Ніяких речових доказів у них немає, жодних експертиз не проводили. Щонайперше, вони звернулися до суду про примусову доставку обвинувачуваного до Сєвєродонецька.
"Вони надали суду купу «корінців» від поштових відправлень. Казали, що неодноразово посилали Павлові виклики до суду, а він добровільно не з’явився. Ось тільки приховали, що свідомо чи несвідомо відправляли виклики не за адресою. Замість того, аби написати будинок №9, вони писали - будинок №6. Природньо, що Павло не отримав жодного повідомлення. Далі вони звернулися до поліції Сєверодонецька з вимогою розшукати його. Ті надали письмове пояснення, що не змогли його знайти. В той час, коли Павло є чинним працівником карного розшуку поліції у Львові. Я в суді їх спитав: «А як ви зможете знайти справжнього убивцю, якщо ви не здатні знайти співробітника поліції?", - розповідає адвокат.
Отож, 25 червня Павла примусово вивезли до Сєверодонецька аби в суді пред’явити обвинувачення у викрадені та вбивстві людини. Перше слухання відбулося 26 червня. Прокуратура вимагала утримувати невинного під арештом 60 діб, поки вони шукатимуть докази. Суд відхилив вимоги прокуратури. І тоді Павлові відразу вручили іншу підозру.
"Мене дуже здивувало, що Павлові обирали запобіжний захід два дні. Спочатку звинувачували за частиною 3 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини, вчинені організованою групою або такі, що спричинили тяжкі наслідки), яка передбачає 10 років позбавлення волі. А як не вдалося, то – за частиною другою цієї ж статті, яка передбачає п’ять років позбавлення волі. Злочини до п’яти років вважаються середньої тяжкості і за них арештувати людину можна тільки у виключних випадках. Виключний випадок – це коли особа переховується від органу досудового розслідування", - пояснює адвокат.
Тож суд призначив обвинувачуваному домашній арешт. І на цей момент Павло вже вдома, у Львові.
"Обвинувачення запропонувало мені так звану «мирову». Кажуть: у вас в батальйоні п’ять загиблих, напиши заяву, що то був не ти, а хтось з них. Невже вони думають, що я здатен очорнити пам'ять своїх товаришів та продати їх за свій спокій?" – дивується колишній боєць.
Також першого дня до суду набігло повний зал незрозумілих осіб, які називали себе друзями потерпілого, влаштовували істерики, кричали, намагалися тиснути на суд. На щастя, провокації не вдалися.
А тим часом Ігор Чудловський займається тим, чим не схотіли зайнятися слідчі Сєверодонецька, - доводить невинуватість Павла.
"Справа наскрізь сфальшована. Крім слів свідків у справі немає. Зараз ми готуємо апеляцію на рішення суду. І будемо збирати докази невинуватості Павла. Я приїду до Львова, поспілкуюся з бійцями батальйону «Львів», які були разом з Павлом у серпні 2014 року, допитаю їх. Буду встановлювати факти, які не хоче встановлювати прокуратура. В батальйоні є документація, яка підтверджує де був на цей момент Павло, які виконував обов’язки та завдання. Ми захистимо чесне ім’я Павла", - запевнив адвокат.
