Львівська сім`я з трьома маленькими дітьми веде спосіб життя своїх пращурів. Кажуть, таким чином прагнуть зберегти українську спадщину та культуру. У середні віки українцям жилося комфортніше, ніж у наш час. Так вважає родина Іванцівих зі Львова, повідомляє Galnet
П`ятнадцять років поспіль голова сім`ї – Ярема, займається історичною реконструкцією. Відтворює одяг, зброю, кухню, помешкання та інші речі, якими користувалися українці. Дружина підтримує чоловіка у всьому. Своє хобі перетворили на роботу та спосіб життя.
До декрету Марія викладала у Львівській академії мистецтв. Не виключає, що повернеться на роботу, але поки що перебуває у «затяжному» декреті. Подружжя виховує трьох донечок: 5-річну Ярину, 2-річну Юнону та річну Маланку. Жінка каже, планує народжувати стільки діточок, скільки Бог дасть. Завдяки заняттю реконструкцією не почувається відірваною від суспільства, як чимало мам у декреті. Займається організацією фестивалів та інших заходів, покликаних охороняти культурну спадщину.
«Наша діяльність – не костюмований театр і не втеча від сучасного світу. Це – доповнення реальності досвідом минулого», – пояснює Марія.
Пропонуємо вашій увазі відео, як виглядає звичайний диень цього подружжя.
Ярема за освітою – менеджер з туризму. Каже, ця спеціальність допомагає йому у справі, якою займається. Історичний туризм у Європі – лідирує. Живий матеріал – доступніший для людей, у тому числі – для підростаючого покоління. Наприклад, у Норвегії більшу частину шкільної програми з історії діти вивчають у музеях-скансенах, а не з підручників. 
В Україні ця галузь також розвивається. Ярема – сучасний лицар. Бере участь у боях й, за прикладом пращурів, займається столярним ремеслом. Окрім цього, він – голова Клубу військово-історичної реконструкції «Чорна Галич».
У багатоповерхівці сім`я почувається не надто затишно. Вони переконані: коли людина відділяє себе від природи – це негативно відбивається на її здоров`ї, самопочутті та емоційному стані. Тож, практично щотижня, сім`я проводить декілька днів у наметах на фестивалях чи інших тематичних заходах.
Але подружжя не нехтує благами цивілізації, хоча надає перевагу натуральним матеріалам у побуті та архаїчним стравам з обрядової кухні. Не використовують пластик, вдома у них – немає телевізора.
Марія стверджує, що насправді жити у наметах – неважко. Діти весь час перебувають на свіжому повітрі. Спілкування з природою зміцнює їхній імунітет та розвиває. Малеча охоче бігає босоніж, не хворіє. Готувати автентичні страви на вогні – цікаво.
«Після такого досвіду починаєш цінувати блага цивілізації. Я приїжджаю у квартиру і вся робота стає для мене абсолютно нескладною, – зізнається жінка. – Раджу усім панянкам, обтяженим побутом, хоча б декілька днів на тиждень проводити на природі – у наметах. Це допоможе подивитися на життя та обов`язки під іншим кутом».
Марія сама шиє одяг, намагаючись відтворити форму та стиль, опирається на старовинні ікони та гравюри. Ярема також полюбляє відтворювати середньовічне вбрання, спорядження та обладунки. Охоче демонструє повсякденне вбрання українця, який жив у XIV столітті: лляну сорочку, вовняні штани, шкіряний ремінь з пряжкою. А ще – кобак: такий собі капюшон з пелериною. Розповідає, що наші пращури, незалежно від фінансового та соціального становища, обов`язково мали дорогі, ошатні речі для свят. Навіть вельможі не дозволяли собі такий одяг щодня.
В арсеналі Яреми – середньовічні військові обладунки, які використовували у нашому регіоні. До комплекту спорядження входять шолом бацинет з забралом калабізеру, рукавиці, латні руки, плечі, кольчуга й гамбізон, який вдягали під обладунки.
Малят не залишають удома: практично від народження вони живуть у шатрах і подорожують різними країнами світу. Батьки Яреми також долучилися до реконструкції та середньовічного способу життя. Схвалюють захоплення дітей, охоче допомагають під час виїздів з онучками.
В Україні галузь історичної реконструкції впевнено розвивається. Й основна заслуга тут – реконструкторів, які навчилися жити у різних світах – одночасно.
