1 0 20190615093836 5141Підприємці пройшли бюрократичний шлях, аби зміїне м’ясо в Україні визнали фермерським продуктом. Стверджують, що воно зміцнює імунітет, допомагає хворим на туберкульоз.

Про незвичайну екзотичну ферму та її продукцію пише Gazeta.ua. Зміїну ферму заснувало подружжя Юськевичів з села Солонки Пустомитівського району Львівської області. Вирощують вужів та полозів.

Як розповіла Ірина Юськевич, ідея виникла під час подорожі Азією. Фермери зауважують, що м’ясо змій не стане масовим продуктом, але завжди знайдуться охочі його скуштувати.

– М’ясо на смак нагадує курку, а пахне рибою, — каже Ірина Юськевич.

На фермі усіх змій кличуть Сесіліями та Бенджамінами та дбають про їхній комфорт. Для плазунів є тіньові та сонячні зони, штучний ставок з мальком, де вони можуть полювати, копиці соломи. Зміїна ферма влаштована так, щоб імітувати природне середовище плазунів: для цього служать пісок та гілки дерев. Вужі сплітаються і спокійно вилежуються на соломі. До людей їм байдуже. Головне – їжі вистачає, її набагато більше, ніж у дикій природі, тож вони нікуди й не тікають. Зміям живеться, як на курорті, навіть дають фермерське молоко і перепелині яйця.

– Пройшли величезний бюрократичний шлях, щоб змій визнали свійськими тваринами і фермерським продуктом,- каже фермерка.

За її словами, на харчування та утримання однієї змії йде 100 гривень на місяць. У дикій природі вужі ростуть близько чотирьох років. Та фермери сподіваються вигодувати своїх підопічних за 2,5 роки, тоді на зміях зможуть заробляти. Щоправда, порахувати рентабельність такого бізнесу зараз Ірина Юськевич не береться.

Продавати дорослих змій дешевше ніж за 4,5 тис грн  не планують – утримання обходиться дорого.

Поки що змій лише розводять, але ще не продають: вони лише почали відкладати яйця. Проте фермери кажуть, що їхню екзотику вже замовляють ресторани з усієї України.  Звертаються і косметологічні салони: їх цікавить шкіра, яку скидають змії, бо нею можна прикрашати нігті.

Незвичне господарство Івана та Ірини Юськевичів розташована між будинками у селі. Сусіди спочатку боялися зміїної ферми, але потім переконалися, що плазуни не можуть втекти – і заспокоїлися.