Старознесенський цвинтар – малий та непомітний, розташований у самому парку «Знесіння». Дістатися до нього можна вулицею Заклинських. Хоронити на цьому цвинтарі вперше заборонили ще у Радянському Союзі у 1968 році. Через 22 роки Львівський виконком повторно підтвердив цю заборону.
Про це пише ZAXID.NET.
Сьогодні Старознесенський цвинтар «повис у повітрі». Його немає у переліку офіційних кладовищ міста, ним не керує міське управління охорони історичного середовища, яке займається Личаківським цвинтарем. Цвинтар на Старому Знесінні навіть не перебуває на балансі ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», яке безпоседеньо займається міськими кладовищами і видає місця для поховання.
Територіально Старознесенське кладовище розташоване у парку «Знесіння», але у нього немає визначених меж. Лише з однієї сторони кладовище загороджене парканом.
Єдина офіційна установа, яка керує цим кладовищем це Регіональний ландшафтний парк «Знесіння». Цвинтар займає трохи більше гектара території цього парку. Не зважаючи на цілковиту заборону хоронити людей на Старознесенському цвинтарі працівники парку щомісяця знаходять свіжі могили.
Старознесенський цвинтар один із найстаріших і водночас маловідомих у Львові. Найдавніша вціліла могила тут датована ще 1867 роком. А серед відомих поховань - могили в’язнів табору Талергоф, членів товариства «Просвіта» та «Союзу Українок». На Старознесенському цвинтарі є й братська могила Січових Стрільців. У ній поховані приблизно 30 полеглих вояків Української Галицької Армії.
Вперше на цьому цвинтарі заборонили хоронити людей ще 50 років тому. У радянський період кладовище хотіли повністю ліквідувати. У планах було спорудити у парку лижний спуск для спортивної бази «Динамо». Потім у 1980-х роках тут таки знесли кілька могил, однак сам цвинтар залишився неушкодженим.
17 травня 1990 року міський виконком повторно заборонив проводити на Старознесенському цвинтарі поховання та підхоронення.
Цього року у регіональному ландшафтному парку «Знесіння», до якого офіційно належить цвинтар, проводили підрахунок могил. Нарахували 1500 поховань, а загалом тут поховані близько 5000 людей.
Поліцейські не втручаються у нелегальні похорони, бо це погана прикмета. На вхідній брамі Старознесенського цвинтаря помітне оголошення «Дирекція парку «Знесіння» суворо забороняє захоронення на кладовищі». Однак люди цим попередженням постійно нехтують, скаржиться Володимир Лазор, заступник керівника парку «Знесіння».
Лазор показує журналістам кладовище і розповідає, як вони намагаються боротися із незаконними похованнями, які не припиняються роками: «Ось пам’ятник ще з 1896 року, поруч поховання за 2016 рік. Тут не можна ані ховати, ані підхоронювати. Цвинтар є повністю закритим, але тут постійно з’являються нові могили».
Щомісяця тут з’являється одна-дві нові могили. Віднедавна за кошти міського бюджету на кладовищі встановили камери спостереження. Помітивши похоронну процесію працівники парку завжди викликають поліцію.
«Поліція приїжджає, дивиться на це все, і стверджує, що то погана прикмета проходити перед гробом або в них немає на то повноважень. І не встановлюючи осіб вони їдуть», - скаржиться Володимир Лазор.
Здебільшого проводять похорони священики із місцевих парафій. «Минулого року ми викликали поліцію і нам з інспекторами парку таки вдалося вибити складання протоколу і вони (поліцейські) виписали штраф, але не людям які тут ховали родича, а священнику з Новознесенської церкви. Він і сплатив той штраф. Там якусь 51 гривню»,– розповів Володимир Лазор, заступник директора парку «Знесіння».
Інколи на цвинтарі помічають і немісцевих священиків, які хоронять людей, які не є ані членами місцевої громади, ані парафіянами сусідніх церков.
«Була ситуація, коли хоронили з незнайомим священником, ми викликали поліцію, вони приїхали і хтось з родичів агресивно почав спілкуватися, показав предмет схожий на зброю. Поліція ніяк не зреагувала, зробили вигляд що нічого не бачать і поїхали», - розповів Володимир Лазор і додав, що навіть «буває хоронять людей по ночах».
У мерії впорядкуванням закритих цвинтарів, в тому числі тим, що на Знесінні, займається спеціально створена робоча група. Керує нею Ірина Маруняк, заступниця міського голови з питань житлово-комунального господарства.
Чиновниця підтвердила, що заборона 1968 року на захоронення і підхоронення на Старознесенському цвинтарі діє ще до тепер. «Виконавчий комітет вирішив припинити захоронення на кладовищах: Голоско, Старознесенських, Левандівському, Нові Збоїща, Замарстинівському і на кладовищі від психіатричної лікарні. Це закриті цвинтарі, на яких поховання і підпоховання заборонено», - розповіла Ірина Маруняк.
Чиновниця зазначила, що комісія також веде перемовини з священиками, які проводять похорони на закритих цвинтарях. Та на зауваження отці не реагують.
«Вже поставили камери на Старому Знесінні, ведемо відеоспостереження. Маємо можливість бачити чи відбуваються поховання хто зі священників супроводжує похоронну процесію, кого хоронять. Будемо ті відомості передавати до правоохоронних органів для реагування», - розповіла Ірина Маруняк, заступниця міського голови Львова.
Загалом у Львові є 11 цвинтарів. І лише на трьох з них офіційно можна ховати – на Голосківському, Сихівському та на кладовищі у Рясне. Підхоронювати до родинних гробівців та могил можна тільки на Янівському цвинтарі і на Личаківському (виключно з дозволу міськради). Всі інші міські цвинтарі офіційно закриті.
Найчастіше порушують закон і хоронять людей на Старому Знесінні та Білогорощі. На останньому невідомі навіть знесли бетонний паркан і людей почали ховати за межами кладовища.
Нещодавно у місті проводили інвентаризацію закритих цвинтарів. Вдалося нарахувати 25 тисяч незаконних поховань.
