Відійшов у вічність головний художник театру ім. Марії Заньковецької Мирон Кипріян. Про це сьогодні, 3 грудня, повідомила поетеса Людмила Пуляєва. Інформацію підтвердила адміністрація театру.
У липні Мирону Кипріяну виповнилось 89 років. Про дату та час прощання із митцем повідомимо додатково.
За весь період своєї праці в театрі Мирон Кипріян оформив понад 350 вистав, серед яких 200 – на сцені театру ім. М. Заньковецької.
До Заньківчанської родини долучився ще далекого 1957 р., як художник-постановник Театру ім. М. Заньковецької, а з 1963 р. – обіймав посаду головного художника театру.
Національну премію України ім. Т. Шевченка художник отримав 1978 року разом з М. Зарудним, С. Данченком, Н. Доценко, В. Максименком, Ф. Стригуном за виставу «Тил» М. Зарудного у Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької.
За плечима у Мирона Володимировича співпраця із знаковими постатями українського театру ХХ ст.: режисерами А. Ротенштейном, Б. Тягном, О. Ріпком, С. Данченком, Ф. Стригуном.
Його роботи стали не лише етапними у відкритті нової театральної стилістики, а й спрогнозували хід історичної та наукової думки.
«Коли я працюю над виставою, то не дивлюся фотографій з попередніх інсценізацій і не читаю рецензій. Я читаю п’єсу. Процес мого мислення спрямований на пошук візуального, образного вирішення тієї ідеї, яку я повинен перенести на сцену, але вже у пластичній формі. Сценографія – це режисура в пластиці», – Мирон Кипріян.
Він був лауреатом преміїї ім. В. Клеха (США) та отримав Орден «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів.
"Потрібно дуже багато слів, щоб розповісти про Мирона Володимировича Кипріяна, краще просто піти і подивитись вистави «Сватання на Гончарівці», «Троє товаришів», «Історія коня» чи «Ісус – син Бога живого», сценографія яких говорить сама за себе. Життя привело художника до театру ім. М. Заньковецької і поєднало долю митця з храмом мистецтва назавжди. Кожне наповнення сценічного простору було унікальним, кожна декорація приховувала історії, які, склавшись у велетенську мозаїку, творять розуміння світу непересічної особистості, живої легенди і просто талановитої людини Мирона Кипріяна.
Мирон – художник значної і сильної індивідуальності, художник своєрідний і цільний, його власне бачення завжди яскраве і точне. Але для того, щоб розкрити його і донести в усій повноті і цілісності, поруч має йти режисер, котрий з ним спільно мислить, однаково відчуває драматургію і розуміє, що не в підкоренні художника, а лише в рівноправній взаємодії можливе повне розкриття кожного", - казав про Кипріяна театральний критик Григорій Коваленко.
