Таким чином, у Львові стартувала серія експериментів для тестування екологічних альтернатив одноразовим горнятам для кави з собою. Ініціативу «Zero Cup» запущено громадською організацією «Нуль відходів Львів» (Zero Waste Lviv) у співпраці з Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН в Україні. Ініціатива допоможе протестувати екологічні альтернативи для споживання кави з собою та популяризувати дружні до довкілля методи споживання улюбленого напою.
Одноразові горнята мають всередині поліетиленову плівку для захисту від протікання, тож їх складно переробити та неможливо компостувати. Тому, як зазначають організатори, враховуючи масштаби використання одноразового посуду, що засмічує міста, водойми та парки, ця проблема потребує сталого екологічного рішення.
«Досягнення сталого розвитку вимагає, щоб ми негайно взялися за зменшення свого екологічного сліду, змінюючи наші підходи до виробництва та споживання товарів і ресурсів. Заохочення бізнесів, в цьому випадку кав’ярень, та споживачів скорочувати відходи є дійсно важливим кроком, адже таким чином Україні наближається до мети запровадити більш сталі моделі споживання до 2030 року», — зауважила заступниця постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані.
Приблизно 20% вмісту вуличних смітників складають одноразові горнята з-під кави: це показало одне з досліджень ГО «Нуль відходів Львів», проведене на одній з львівських вулиць із сімома кав’ярнями.
Так, громадська організація вирішила провести експерименти, спільно з кількома львівськими кав’ярнями і Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН. Зокрема, клієнтам пропонуватимуть кілька екологічних варіантів споживання кави, наприклад:
Знижка для клієнтів з власним горнятком. Клієнти приходять у кав’ярню з власним багаторазовим горням, купують в нього каву і отримують знижку;
Клієнти матимуть можливість замовити каву в їстівне горнятко;
Бариста пропонуватиме тим, хто купує в одноразове горнятко каву, прийти зі своїм горнятком наступного разу та отримати знижку.
Це допоможе вибрати оптимальну систему того, як зробити споживання кави на виніс дружним для довкілля та не менш зручним для львів'ян та гостей міста.
«Оскільки самі горнята є об'ємними та легкими, вони швидко наповнюють вуличні смітники, і ці смітники, як результат, необхідно спорожнювати по кілька разів на день. Приємно, що частина власників кав’ярень усвідомлюють відповідальність за екологічний вплив свого бізнесу і готові долучитися до пошуку рішень, які дозволять їхнім клієнтам насолоджуватися кавою з собою, але не засмічувати вулиці», — відзначила виконавча директорка ГО «Нуль відходів Львів» Ірина Миронова.
У рамках ініціативи також тестуватиметься прототип мобільного застосунку, в якому можна буде знайти мапу закладів, що беруть участь в ініціативі і надають знижку для клієнтів з власним горням для кави, а в майбутньому з’являться й інші функції для поціновувачів кави у власне горнятко.
Під час експериментів на локаціях працюватимуть інтерв'юери, які збиратимуть дані від клієнтів та працівників кав’ярень. Ця інформація буде використана для аналізу перебігу експериментів та допоможе визначити, яка з систем буде найкращою. Інтерв'юери також з’ясують де, зазвичай, викидають одноразові горнятка. Усі, хто бажають долучитися в ролі інтерв'юера, можуть написати на електронну пошту ГО «Нуль відходів Львів».
Наразі ініціативу підтримала мережа кав’ярень Kredens Cafe.
Нагадаємо, ГО «Нуль відходів Львів» (Zero Waste Lviv) — спільнота, що утворилась наприкінці 2016 року як волонтерський консультаційний центр при Львівській міськраді з питань мінімізації та попередження утворення відходів. В 2018 році було зареєстровано Громадську організацію «Нуль відходів Львів». Місією ГО є сприяння реалізації принципів zero waste в Україні шляхом створення зразкового муніципалітету — Львова, який стане прикладом для інших міст.
Лабораторія інноваційного розвитку (Accelerator Lab) ПРООН в Україні - глобальна ініціатива ПРООН, спрямована на визначення, розробку та розповсюдження інноваційних та стійких рішень для місцевих громад. 60 команд Accelerator Labs працюють для 78 країн задля вирішення актуальних у ХХІ столітті проблем у сфері розвитку.
