У 2020 уряд виділив на підтримку на садівництва 290 млн гривень, проте цьогоріч фінансування збільшили і тепер воно становить майже 500 млн гривень. Наступний рік в плані коштів для садівників має бути рекордним. Урядовці також працюють над проблемами садівників, які виникли через ціноутворення вирощеної продукції. Для підтримки аграріїв в цілому передбачено 4 млрд гривень, 500 млн з яких спрямують на нові програми: підтримка страхування сільськогосподарської продукції, компенсація витрат посівів, підтримка зрошення, підтримка органічного виробництва та підтримка картоплярства.
Про це та інше розповіли у програмі “Великі перемовини” з ведучим Олег Радиком, пишуть “Львівські новини”.
Ведучий поспілкувався з діячами агропромисловості області, які розповіли про цікаві культури, які вирощують, тенденції розвитку ринку, виклики та завдання сількогосподарського сектору Львівщини.
Кадр з програми “Великі перемовини”
Директорка департаменту агропромислового розвитку ЛОДА Тетяна Гетьман розказала про те, який стан фермерства на Львівщині в загальному.
“В нас досить великий відсоток сільського населення, які у свою чергу вирощують продукцію та згодом пропонують на ринку. У порівнянні з іншими регіонами, в нас висока концентрація дрібних виробництв. Ми знаходимося в топ-3 по виробництву картоплі та овочів у цілому, а також значні гравці у виробництві плодово-ягідної продукції. Особливістю Львіщини є географічне розташування: ми знаходимося біля найбільшого ринку збуту у світі (Євросоюз — ред.). Тому наші аграрії можуть заощаджувати на перевезеннях у порівнянні з підприємцями центральних чи східних областей”.
Тетяна Гетьман
Також директорка зазначила, що держава допомагає аграріям коштами для відшкодування різних збитків. Проте 90% плодоовочевої продукції працює в тіні, а тому не отримує ніякої допомоги від держави:
“В нас є обласна програма, яка відшкодовує витрати мікро- та малого бізнесу. Виходьте з тіні, реєструйте сімейну ферму — і будь ласка, можете брати участь у програмі відшкодування, де можуть повернути до 50% витрат. Грошей вистачає, бо черги не стоїть. Все працює прозоро, треба зібрати тільки всі потрібні документи та подати в департамент”.
На думку Тетяни Гетьман, саме в цьому і полягає різниця між польськими та українськими фермерами, адже перші платять податки та отримують державні дотації, на відміну від наших, які залишаються в тіні.
Підприємець Олег Рудницький, який професійно займається вирощенням фруктів вже протягом 8-ми років зазначає, що найголовніше вміти не виростити гарне яблуко, а вміти його продати. Щодо напрямків роботи своєї компанії підприємець вважає, що треба обрати конкретну продукцію та спеціалізуватися на ній, адже він вже допустив помилку, коли пробував вирощувати різні культури.
Олег Рудницький
У відповідь на питання про шкідників, Рудницький заявив, що дуже важливо мати досвідчених агрономів. адже обробляти дерева складний процес:
“Найкраще яблучко — з хробачком” — хибна думка, яка побутує в народі, бо це яблуко уражене плодожеркою, — сказав підприємець, а Тетяна Гетьман додала: Плід, уражений хробаком, є небезпечним для людини”.
Голова львівського відділення Всеукраїнського конгресу фермерів Олег Бачинський розповів, що організував з 300-ами фермерами виробничий кооператив “Як Бджола”, та спільними зусиллями вони вирощують органічні ягоди (ожина, малина, полуниця, суниця альпійська), а справжнім хітом стала бузина:
“Ягоди бузини використовують у світі як природний фарбник, для прикладу компанія “Coca-Cola” надає кольору ними для своїх напоїв. Це стабільний ринок зі своїми покупцями, який не дуже розвинений в Україні”.
Олег Бачинський
У підприємця Михайла Костюка чи не найбільша плантація чорного горіха: майже 40 га. Саджанці продає переважно клієнтам з Австрії (1 саджанець — 11 євро). 1 куб деревини з чорного горіха коштує до 6 тисяч євро, проте повинен пройти час, аби мати прибуток, адже дереву для вирубки має бути понад 30 років.
“Ми експерементуємо, ми вчимося і готові поділитися з наукою, з підприємствами — з усіма, що в цьому напрямку варто покопатися”, — наголосив аграрник.
Михайло Костюк
Чоловік розповів, що вони досліджують знаходження у листях дерева чорного горіха такі цінні метали як срібло, золото та навіть платина.
Зеновій Максимишин, директор агрофірми “Дзвони”, також вирішив поділитися своїми здобутками в сільськогосподарській промисловсті.
“Ми обробляємо більше 8 тисяч га землі… Нам трошки було соромно, що ми забрали в селах землю у людей, а не можемо дати роботу. Тому ми створили 40 постійних робочих місць і на сезон 50-70 додаткових”, — зазначив аграрник.
Зеновій Максимишин
Підприємець каже, що овочесховища його агрофірми можуть одночасно утримувати 4000 тон продукції, що дозволяє постійно поставляти продукти мережі супермаркетів Львова (“Рукавичка”, “Арсен”, “АТБ”, “Сільпо”). На важливості мати сховища також напередодні наголосив Олег Рудницький.
Агрофірма “Дзвони”, фото “Куркуль”
У відповідь на питання про накручування цін в магазинах, Максимишин сказав, що від 15% і більше відрізняється вартість товару від початкової.
Тетяна Гетьман також заявила, що збільшується виробництво сільгосп продукції в області, що означає зниження ціни на товари, проте Олег Бачинський застеріг, що треба аналізувати ринок перед збільшенням поставок, аби не перенаситити його:
“Я скажу, що ми брали участь цьогоріч в 5 програмах відшодування, все пройшло прозоро. Проте нам, фермерам, ще би хотілося програми для відшкодування при форс-мажорних ситуаціях (наприклад через кліматичні катаклізми). Застрахувати урожай мені не вдалося, хоча я пробував”.
Тому, на думку аграріїв, потрібно балансувати ринок, для низьких цін.
