За дев’ять місяців до президентських виборів українські чиновники починають «годувати» українців черговими обіцянками про підвищенням зарплат та пенсій. Так, Президент України дав доручення ще у другому кварталі цього року збільшити розмір мінімальної зарплати до 4200 гривень за місяць. Водночас Порошенко ствердив, що середня заробітна плата по Україні складає 9 тисяч гривень. Очевидно, що така цифра дуже далека від об’єктивності, якщо брати до уваги зарплати в сотні тисяч гривень керівників низки державних структур, на тлі того, що більшість людей на підприємствах повинні працювати максимум за 4 тисячі гривень.
Передвиборчі бажання Порошенка загалом є щонайменше чудернацькими, адже напередодні прем’єр-міністр України заявив, що Уряд не має можливості підвищити заробітну плату. І це й не дивно, адже з початку цього року державний бюджет за доходами не виконується – за даними Держказначейства, у першому кварталі невиконання плану доходів з урахуванням відшкодування ПДВ бізнесу становило понад 6 мільярдів гривень, а Державна фіскальна служба недоотримала майже 10 мільярдів гривень.
Цікаво, що наразі у Міністерства фінансів та Міністерства соціальної політики протилежні погляди на можливості бюджету щодо підвищення «мінімалки». Мінфін розглядає невиконання бюджету як мотив, через який це робити категорично не можна, а Мінсоцполітики – як головну підставу, через яку і потрібно підвищувати мінімальну зарплату.
Ми вкотре спостерігаємо за тим, як у столичних кабінетах «права рука не знає, що робить ліва». З одного боку, цілком очевидне бажання Порошенка підвищити мінімальну зарплату та пенсію напередодні виборів, у час катастрофічного падіння рейтингу… А з іншого усі вже усвідомили, сумний урок того, як збільшували «мінімалку» до 3200, а потім – до 3700 гривень. Такі фінансові ініціативи влади завжди негативно позначаються на звичайному Громадянину України – інфляція, ріст цін на продукти, комунальні послуги, перевезення. Держава в одну кишеню кладе, а з іншої в рази більше забирає.
Кожен підтримує покращення соціально-економічного становища усіх українців, але ми за те, щоб цей процес відбувався виважено, непоспішно і без популізму. Передовсім потрібно вкласти в розвиток української економіки, розвиток сільського господарства, забезпечити українців робочими місцями, нарощувати темпи виробництва, а вже тоді, коли гривня на міжбанку зміцниться, можна говорити про реальне покращення добробуту кожного українця. Інакше все це є просто картковим будиночком, який, як показує досвід, дуже швидко розсипається…
