13726723 1707041269558345 5937276047115321071 nВиражаючись чисто галицькою мовою, мене шляк трафляє коли бачу як прекрасні, неймовірно талановиті, працьовиті люди настільки себе не цінують.

От наприклад, працює собі людина на роботі, маючи свої три копійки. Їсти забуває, бо часу на обід нема, роботи багато. Ледве доживає до вихідних, щоб нарешті кудись вийти в люди? Та яке, просто виспатись. Начальник мозок виїдає, бо, увага! людина мало працює і результату у вигляді грошей не приносить. Як колись говорила одна панянка, а-ля начальниця, «я міняю людей як рукавички, бо вони не заробляють навіть собі на зарплату». У студентські часи я теж попалась на схему – стажуєшся поки все не вивчиш (місяць-півтори), а потім працюєш два тижні на зарплату, щоб навчити нових стажерів і… з речами на вихід.

І що ви думаєте робить чоловік, жінка чи молода дівчина або хлопець: звільняються, шукають нову роботу, відкривають власну справу? Фіг там. 

- Ви думаєте я нічого не можу?! Хмм.. А я вам зараз покажу. Заб’ю на сім’ю, на особисте, на себе в кінці кінців і буду хирачити, шоб аж очі на лоб повилізали. 

Замість того, щоб налагоджувати своє життя працюють більше і більше. «Я зараз не можу піти з цієї роботу на іншу, бо мені треба відпочити. Я рік, два, п’ять без відпустки… і тому буду тут без відпустки ще стільки ж». А в тих невеликих тайм-аутах, які випадають не так часто, думають де б знайти підробіток, бо грошей якось не вистачає. Або ще краще «мені здається то не моя людина, але ми вже стільки часу разом… може він/вона змінився, б’є значить любить, платимо кожен за себе, бо у нас гендерна рівність?!».
 
То похоже на ситуацію коли людина кожен ранок іде одною дорогою і кожен раз проходить під дахом, з якого какають ворони. Хоче вона того чи ні, а вороняче гівно падає прямо на неї. Змітаючи з себе, як з помийного відра, відходи подумки просить «ну не роби так, більше не будеш, правда?». А вороні все одно, вона робить своє діло. І поки люди заспокоюють себе, що то на гроші, їх життя проходить. Стан здоров’я погіршується, сім’ї рушаться, депресія затягується.
 
Навчіться вже нарешті любити і ПОВАЖАТИ СЕБЕ! Це основа для особистого щастя і благополуччя держави загалом. Піти з роботи, на якій вас не цінують, відпустити тих, з ким вам недобре. Проживати кожен день, насолоджуючись життям і забити, що думають інші. Робити, що в наших силах, а в усьому іншому просто покластись на Бога. Бо хто вас буде поважати і цінувати, якщо ви самі того не робите? 

Неповага до себе – головний вірус нашого народу набагато страшніший за кір і всі інші болячки разом узяті.