Ставитись до проекту метро у Львові неможливо інакше, як до інтернет-мему, або до продукту не дуже здорової (або фантастично жадібної) уяви. Адже жодного ефекту, окрім розпилу велетенських грошей, цей прожект місту не принесе.
Давайте для початку хоч приблизно зрозуміємо порядок цифр.
Відстані між житловими районами, розташованими у діаметрально протилежних частинах міста, приблизно 11-12 км (напр., Левандівка — Пасічна, або Варшавська — Сихівська).
Вартість будівництва 1 км метрополітену у світі зараз становить 60-100 млн.$. Для орієнтиру візьмемо розрахунки з попереднього ТЕО добудови гілки у Києві. Там два роки тому підрахували, що комбінована (підземно-наземного прокладання) лінія у 7,4 км на Виноградар мала б обійтися у 11,2 млрд грн (1,5 млрд грн або 57 млн $ за кілометр).
У столиці цю 7-кілометрову ділянку планували збудувати за майже 9 років. Львівських 11 км (припускаю, що з них також частину захочуть зробити підземною — в центрі, а решту на поверхні, щоб дешевше) теоретично будуватимуть у 1,5 рази довше — понад 13 років. Це якщо не проводити громадських слухань.
Варто нагадати також, що у столиці вже є уся обслуговуюча інфраструктура: депо електропоїздів, самі потяги, система електроживлення з підстанціями і т.ін. У Львові це потрібно будувати з нуля — витрати і фінансів, і часу будуть ще більшими.
Отже, підіб'ємо “касу”.
Саме лише будівництво бодай однієї повноцінної гілки (з одного кінця міста в інший) триватиме не менше 13 років, і потягне мінімум 11 х 60 = 660 млн.$ (понад 17 млрд.грн). Плюс депо, вагони, станції тощо — ще понад 300 млн.$. Загалом витрати на появу нового виду транспорту у Львові стартуватимуть з мільярда доларів.
Це, звісно, в умовах ідеального вакууму. Бо зважаючи на львівські реалії, цифри одразу можна легко множити на коефіцієнт 2. А ще інфляція, амортизація, корупція... Кредити врешті-решт (по іншому міська влада нинішнього зразка працювати не вміє)...
Це ми не враховуємо наявність заболочених грунтів по місту (для метро знадобиться постійне відкачування води), надскладний рельєф (центр в низині, а більшість спальних районів на пагорбах) і необхідність будувати станції на різній глибині та робити виходи на поверхню в надзвичайно густозабудованому місті.
У цих умовах виглядає, що замість метро легше відкрити Полтву, збудувати на ній порт та відновити судноплавство. Хоча, може і не сильно простіше, але напевно дешевше.
