Минулого тижня у Львові забудовник (Компанія Ріел-Естейт Груп) зруйнував мозаїчний рельєф авторства Володимира Патика, незважаючи на умову збереження цього рельєфу у містобудівельних умовах та обмеженнях, виданих Львівською міською радою.
Львів’яни обурювались у facebook, заступник мера екстрено скликав виконком, митці проводили мистецьку акцію протесту, депутати міської ради обурювались бездіяльністю управлінь міської ради. Купа активностей задля боротьби з наслідками несистемного управління містом. Рибки Патика — лише ще одна жертва відсутності системного управління, не перша і не остання. Рибки відпливли у вічність, але система лишилась, — маємо проаналізувати ситуацію, зробити висновки і впровадити зміни у самій системі управління. Це те, чим мають займатись заступники мера, начальники департаментів та управлінь міської ради — реформувати і будувати системи управління (на відміну від вирішення поточних буденних питань чи точкових ситуацій), це те, чого мають вимагати депутати ЛМР (а не відновлення рибок).
Що працює не так
- Система обліку та захисту місцевої культурної спадщини— винайдення, облік, захист, відновлення, відкриті дані тощо. На сайті Львівської міської ради немає розділу про (місцеву) культурну спадщину — немає відкритого реєстру, незрозуміло як подати заяву на те, щоб визнати об’єкт місцевою культурною спадщиною тощо. Незрозуміло, які об’єкти мають статус — якщо національна спадщина позначається табличками на будинках, місцева, особливо нововинайдена — не факт. Такий стан речей зручний забудовникам (безвідповідальним, відповідальним це теж недобре — знаючи про статус об’єктів, вони можуть працювати із спадщиною) і не надто розвиває мешканців, які не підозрюють про значення об’єктів на їхніх будинках (а потім ми дивуємось байдужості). Системи як такої просто немає.
- Система видачі містобудівельної документації— карта містобудівельних умов та обмеженьна сайті Львівської міської ради виглядає, що оновлювалась останній раз у 2015р. Є актуальний реєстр містобудівельних умов та обмежень, є генплан, є консультації з громадськістю щодо містобудівельної документації. Водночас це все незв’язано системно, — немає детальних планів територій (ДПТ) — затверджених і тих, що в роботі, немає карти міста з прив’язкою до містобудівельної документації, немає пояснень, де що кому вже дозволено будувати, де ще планується, а де потрібно зносити, де є спадщина тощо. Потрібно проводити розслідування, щоб розібратись, що будують та будуватимуть у тебе на районі. Система мутна, з показушною прозорістю.
- Правовий статус відносин із забудовниками— “обіцянки” девелоперів зберегти об’єкт спадщини, “мирові угоди” із забудовниками, які порушують умови містобудівельної документації, — це видимі ознаки гнилої системи правового оформлення відносин міської громади та забудовників. Договорів із забудовниками немає у публічному доступі. Чому немає зобов’язуючих договорів із прописаними штрафами, чому немає судових позовів та знесених будинків, чому взагалі дозволяється легітимізація незаконного будівництва “мировими угодами”, що спонукає інших забудовників вдаватись до аналогічних методів? Чому немає реєстру забудовників — у розрізі об’єктів, порушень або відсутності таких? Юридичний захист інтересів громади Львова — бутафорний.
Як потрібно реформувати міські управлінські системи
Що може робити персонал міської ради для вирішення цих системних вад та створення нових міських управлінських систем — 14 можливих завдань для міської влади — і це лише приблизний перелік інструментів, підходів, які можна обговорювати, доповнювати і виходити на рішення (що є роботою міських депутатів):
- Запуск публічного реєстру культурної спадщини на сайті міської ради.
- Створення, пілотування та запуск системи виявлення об’єктів місцевої культурної спадщини.
- Окрема бюджетна програма для вивчення, виявлення та паспортизації об’єктів місцевої культурної спадщини (не брамами єдиними …).
- Загальний реєстр стану містобудівельної діяльності — де можна знайти інформацію пооб’єктно (земля, будова), де є статуси спадщини, громадські консультації, фахові висновки, містобудівельні умови та обмеження, рішення виконкому та інших органів, судові справи тощо. Реєстр можна шукати за об’єктами, за людьми та компаніями (архітекторами, забудовниками, власниками нерухомості, орендарями тощо).
- Перевести погодження містобудівельних умов та обмежень повністю в електронний спосіб — е-послуга. У розрізі об’єктів (особливо інтересно бачити, коли у ході будівництва для того чи іншого об’єкту умови змінюються) та з прив’язкою до загального реєстру стану містобудівельної діяльності.
- Розробка містобудівельної документації коштом міста (а не забудовників) — детальні плани територій, плани зонування, плани благоустрою тощо. Мати план розробки ДПТ, ПЗ та ПБ на 5 років вперід (зрозуміло, що коштів на все і одразу не вистачить). Замовляти концепції, потім — технічні завдання, і лише у рік 3 — безпосередньо зонувальну документацію. Громада має встигнути долучитись і зрозуміти плани.
- Визначення пріоритетних територій міста для забудови — будівництво у Львові потрібно, і для цього є достатньо територій — але ссаме міська громада, а не забудовники, мають визначати, де і щл будувати, — нам потрібні садочки, школи, публічні місця, нам потрібні офіси для малого, середнього та великого бізнесу. У нас є фантастичні райони для сучасної забудови — там потрібні ДПТ, потрібно вказувати забудовникам, де потрібні їхні кошти, ідеї та підприємницька спритність.
- Реєстр забудовників та об’єктів будівництва з прив’язкою усіх містобудівельних умов та обмежень, громадських слухань та консультацій, відповідальних (архітекторів, власників тощо), договорів з міською владою.
- Відкритий реєстр позовної діяльності ЛМР у розрізі порушень умов забудови — з прив’язкою до загального реєстру стану містобудівельної діяльності. Перелік справ та візуалізація стану їх розгляду (громада має право знати про всі справи, де юристи громади програють справи).
- Окремий бюджет на підтримку проектів громадських організацій — облік нововиявлених пам’яток (паспортизація), ТЗ для ДПТ, проекти архітектурних рішень.
- Підсилення управління охорони історичного середовища — більше юристів, бюджет на захист інтересів громади (юридичні послуги), на електронні послуги та реєстри.
- Фінансова підтримка розробки проектної документації для врахування місцевої культурної спадщини. Забудовників треба фінансово стимулювати для залучення фахівців із культурної спадщини, — це дорого і не всі архітектори розуміються на цих аспектах. Ми як громада заінтересовані у збереженні та адаптації об’єктів спадщини — і громада має бути готова платити за це.
- Договори із жорстими умовами їх дотримання — замість домовленостей, мирових угод та невизначеності правил гри. Прозорість та відповідальність за прийняті рішення. Договори мають бути прив’язані до загального реєстру стану містобудівельної діяльності (публічний доступ). Премії персоналу юридичного відділу мають бути прив’язані до виконання цих договір та успішності позовної роботи на користь міста.
- Новий розмір штрафів — розробити методологію оцінки шкоди, нанесеної міській громаді від руйнування або пошкодження об’єктів місцевої культурної спадщини. Саме така методологія стає базою для підвищення безпосередньо штрафів (просто так — не логічно і може бути оскаржено). (принагідно — у рамках проекту ReHERIT робимо білу книгу щодо розрахунку економічного впливу культурної спадщини).
Оці 14 завдань — непропрацьовані, написані “на колінах”— конкретні речі, які допоможуть реформувати міські управлінські системи. Їх можна і треба проговорювати, доводити до плану реалізації. Ці завдання треба ставити конкретним посадовцям міської ради, інакше їхня творча енергія розпорошується на поточку, кризові комунікації та прикрашальні проекти (бантікі).
Якщо цей пост читають депутати, аспіруючі кандидати в мери або місцеві львівські політики — беріть в роботу, вимагайте цих дій у діючої команди (теж перешлю тим, кого знаю в Ратуші).
За матеріалом Мedium.com
