Мене якось вразив той факт, у 2019 людство використало всі ресурси, які спроможне створити за рік, вже до 29 липня. Тобто вже майже 2 місяці ми живемо в борг і кінець року ще не скоро.
До того ж, беремо позики ми вже давно, тільки в 70-ті нам "до получки" бракувало пару тижнів, в 90-ті - пару місяців. А тепер ось - півроку.
Мене це, направду, жахає, бо я розумію, наскільки важко віддавати борг, навіть якщо це можливо зробити за рік. Але 50 ж років життя в борг! Не дивно, що кредитори вже стоять на порозі з паяльником. Ось воно - джерело глобального потепління!
Культуру споживання ініціювала одна людина - племінник Фройда - Едвард Бернейс. Як йому це вдалося можна побачити в фільмі ВВС "Століття егоїзму. Машини щастя".
Схоже нам зараз дуже потрібна людина, яка зможе її згорнути.
Або не одна людина, а збірний образ, такий собі колективний АнтиБернейс.
І переосмислити кожну професію під кутом рівноваги на планеті.
Є очевидні:
- хімія - переробка сміття - це ж просто золота жила, купа ресурсів, буквально, закопані в землю,
- енергетика - відновлювані джерела,
- медицина - дослідження і спроби лікування нових хвороб, пов'язаних з мікропластиком, забрудненим повітрям і водою, вроджених патологій тощо,
- фермерство - пермакультура і гідропоніка, замість ритуалів ховання й воскресіння картоплі, і хижацького авокадо.
Але й решта професій має змінитись:
- право - заборона пластику, щоб він став анахронізмом, як рабовласництво,
- економіка - скасувати споживчі кредити, лишити тільки освітні, запровадити якісь нові схеми пов'язані з екологією, щоб це практикувати було вигідно - і державам, і окремим людям.
Навіть якісь мерчандайзери мають перетворитись на свою протилежність - не спонукати купляти більше, ніж збирався, а допомагати оптимізувати список покупок.
І потроху починати віддавати борги. Всі вироблені ресурси ділимо на 10: на 7 живемо, 2 частини - віддаємо борги, і десятина - на інвестиції в майбутнє.
Бо щось людство системно не проходить зефірний тест. Обираємо дрібну вигоду зараз замість великої згодом.
Це змінити складно, раціональні доводи, тренування сили волі, забирає чимало часу, та й не всі подужають. Ми просто не встигнемо настільки підняти рівень свідомості людей і прищепити далекоглядність.
Але цілком реально досягти цього через емоції і несвідомі бажання. Те, що незле вдалося Бернейсу.
Однією з базових потреб людини є приналежність до спільноти, прагнення поваги і визнання.
Тому досить методами реклами і піару накрутити те, що сортування сміття, веліки, відремонтовані речі - це престижно, а користуватись чимось одноразовим, окрім презервативів, - принизливо. (Презервативи згодом теж зробити їстівними.
Ідею самовираження замість шопінгу спрямувати на кінцугі (яп. "золота заплатка") - мистецтво реставрації побутових речей. В інстаграмчику виглядатиме навіть краще, ніж фоточки з примірочних.
А шопінг має бути визнаний неврозом, чим він насправді і є, і лікувати як депресію. Знову ж таки - робота психологам.
Ну й освіта: дітей, дорослих, третього покоління - пріоритет. В усіх можливих формах.
Бо життя - це якось так приємно, хочеться щоб тривало.
