71406411 2584897018239460 4487593830446530560 oЯ можу бути неправий, але...Колись, розповідали мені корінні містяни, за діда-прадіда, ві Львові було правило, яке зобов'язувало усіх, хто приїздив до міста, з навколишніх сіл та регіонів (чит. "доїзжєючих") , так званих "рагулів", пропускати через контрольний пункт лише охайно вдягненими, зі знанням кількох мов.

Але була ще одна з умова - вони повинні були ходити по дорозі (чит. проїзній частині) і не заступати на тротуари. У той час, коли місцеві мешканці ходили по вже існуючих тротуарах.

Таким чином тогочасні містяни відмежовувались від "гостей міста" і мали свої, на той час, хоча і сумнівні, але привілеї.

До чого я це все?

Можливо ті, хто паркує свої авта на тротуарі, мають свою якусь генетичну пам'ять? Вони на генетичному рівні хочуть на тротуар, щоб бути ближче до містян? Чи як?

У ті часи майже у всіх містян, хто володів транспортом, були або стайні, або каретні двори. І вважалось за правило дурного тону залишити свій транспорт на цілу ніч біля дому на вулиці, вважали то доїзжєючі лишили.

У кого є ще ідеї, діліться.