Виродок, який вбив Артема Мірошниченка вимагав в суді перекладача з української, бо не розуміє її.
Це ще один, зайвий, доказ - вбивав саме за українську мову. Це цілком свідома позиція. Навіть якісь ідеологічні контури.
Русскоязичному скоту - 16 років, він народився в формально незалежній Україні, йому було 11, коли скинули Януковича.
Це вбивство і цей малолітній чорт - вирок не тільки українській школі, а Україні як такій.
І таких, як це чмо в Україні - тьма. Вони всюди. Коли Путін прийде до Києва, Львова чи Ужгорода - вони будуть вбивати.
За мову. За прапор. За тризуб.
Але українці, навіть здобувши на короткий час владу, бояться робити контрміри.
Можуть багато патякати. Про «все зміниться само собою». Про «давайте просто підтримувати українську». Про «час працює на нас». Про «не треба на них тиснути».
Аякже, пам‘ятаємо. «Одна країна. Єдіная страна».
«Німеччина дивиться не на пруський лібералізм, а на силу. Великі питання часу вирішуватимуться не розмовами та резолюціями більшості - це була велика помилка 1848 та 1849 - а залізом та кров‘ю».
Залізом та кров‘ю. Отто фон Бісмарк.
І цей дядько таки досягнув свого. Створив Німеччину. Залізом та кров‘ю.
Я хочу такої влади в Україні, якої ще ніколи не було.
Яка прибере мову історичного ворога з публічного простору.
Ні слова на радіо та телебаченні. Ні однієї вивіски. Ніяких шкіл за кошти держави. Штрафи за російську на перервах в школах та університетах.
Без іспиту з української мови та історії - ніякої державної роботи.
Мовні інспектори. Мовний контртерор.
Нічого особливого. Просто ліквідація наслідків лінгвоциду.
Але залізом та кров‘ю.
