Не прагніть запакувати душу ближнього ядом - вам не полегшає. Повірте. Додасться провини і відчуття підсвідомої огиди до себе, а відтак - агресії.
Давайте поговоримо про страх померти та пограничні ситуації по-дорослому...
Що таке небезпека для життя? Це ситуація, котра дозволяє поглянути на світ як уперше. Коли сонце - прекрасне, дощ - як симфонія Бетховена. Це близькі, яких так хочеться обійняти! Це новий смак неперевершеного торта, кави! Це птаха, котра співає як ніколи! Це ранок, схожий на божу благодать, це вечір, у котрий можна загорнутися, як у найкращий плед на світі!
Розумію, що коли ви ніколи не стояли на межі життя і смерті, коли вам не озвучували вирок, ви не можете одразу зрозуміти, що кожна прожита вами хвилина, як ковток дорогоцінного вина, котрий треба з посмішкою і задоволенням посмакувати. Вам страшно.
Страх смерті - це сильна річ. Безперечно. Але, є така штука... Як би так точніше вам сказати?
Не важливо скільки ви проживете. Важливо як. Можна все життя бути слизькою інфузорією, котра всього боїться, через те все навколо ненавидить. І світ такими гидує, і воно світом. А можна жити так, як в одній з притч, котра каже, що життя на Землі - це випробування. Бог спостерігає, наскільки гідно ви крокуєте від народження до смерті. Бо саме нею так чи інакше завершиться ваша дорога.
Будьте гідними божої довіри - поважайте себе. Що написане в Книзі долі - те й станеться. І від того, що ви істерично напудите дорогою в штани - краще не буде.
Люблю вас. Навіть в істериках і дурнуватих переляках! Ми воїни. Ми виживемо. А не виживемо, то хоч не всеремось!
