А чи знали Ви що Львів навіть у каналізаційному господарстві - патріотичний? Ми чисту дощову воду спускаємо у своє Чорне море, а какахи каналізації - в російське Балтійське. Полтва впадає в Західний Буг, а той у море, якраз неподалік КАЛінінграду. То ж місто так назвали «неспроста».
Цей пост буде про колектор під штрих-пунктирною вулицею Вернадського. Штрихпунктирною, бо частина цієї вулиці є коло Автовокзалу, частина коло Зубри, а частина аж на кінці Сихова коло вул.Зеленої. Поєднує ці відірвані куски хіба що територіальна приналежність до міста Львова. Може ще би вулицю Вернадського до Левандівки протягнути?
Ми зайшли в колектор з відкритої частини річки. Кругла труба діаметром десь півтори метри. Якшо трішки пригнутися то можна впевнено йти в сторону Автовокзалу. Зі мною ще був lvivsky_digger в колекторі і Sunny Brother нагорі. Карантин як не як, більше двох в колектор зась! Не кажучи вже про тему в планах. Зараз тут сухо, води в дощовому колекторі немає. Тож ми легко дійшли до кільця вул.Вернадського – Броварського. Прямо далі йде труба по вул.Вернадського, ліворуч – вул. Броварського. Це відгалуження закінчується за 30м тупиком з трубою 200мм. Є люк назовні. В цьому тупику повно павутини та сміття. Серед цікавого присутній бампер від німецького авто, череп кота і сокира. Нею, цілком ймовірно, цього кота і стратили бо поцарапав бампер.
Приємно йти по дренажним колодязям. Ні тобі каках, ні бруду, ні щурів. Зато є мул. То ж місцями приходилося швидше йти на четвереньках, ніж на своїх двох. Бо місця зовсім мало. Доволі скоро ми дійшли до характерного кільця під розділюючою смугою на вул. Вернадського. Воно накрите величезною бетонною плитою яку добре видно ззовні. Через щілини Sunny Brother was watching us.
Далі в сторону автовокзалу пішла вузька пластикова труба. Львівський_діггер по ній троха просунувся, але очевидно що далі вона буде ще вужча. То ж ми лишаємся цього діла та вертаємося назад. До речі, хто там був впізнав Джимміка і кричав нам зверху у Люк, відгукніться.
Паралельно дренажці з вул.Вернадського йде аж дві гілки фекальної каналізації. Одна гілка – до Автовокзалу. Друга - до вул. Карла Мікльоша і Сокільник. Стоків там багато, течуть стрімко і пахнуть характерно. Люки здебільшого відсутні і накриті бетонними уламками. Відкритих люків ми не бачили. Фекалка самопливом через поле тече аж до КНС(каналізаційна насосна станція) на вулиці Скрипника. Ця станція перекачує стоки на вул. Хуторівку і далі в Полтву на вул. Стуса. Де вони потім через весь центр міста течуть на очисні споруди.
Ну і кульмінація – злив притоки з Вернадського і основної Зубри. Це місце позначено на карті кружечком, якраз на межі міста Львова. Контраст вражає. Ніби ми напускаємо чисту воду з-під крану у ванну в якій вже покупалися мінімум три людини. Чорні води Зубри охоче розчинили прозору притоку з Автовокзалу. Сумно насправді. Адже достатньо каналізувати кілька будинків на Клозельниках і Зубра була б такою ж чистою!
