Нині зранку я задав собі питання.
А що, якби сьогодні президентом був не Зелений, не його зелена, в правильному сенсі "недозріла", команда, а минулі битюги сивочолого гетьмана?
Моя думка – за умови, коли весь світ "кожен за себе" ПОП потерпів би нищівний крах в його улюбленій справі – випрошування грошей на попиляти, а тому в бюджеті була б дупа.
Тож ми б постійно спостерігали його пафосну пику в телевізорі, де він би з всією можливою емпатією розповідав, яка у всьому світі срака – там трупи ховають в парках, а там – на стадіонах тримають, а там оно взагалі голодні бунти. Так що ми, громадяни, маємо тут ще за щастя купувати маски у його кума, антисептики у його сина, а одноразові рукавички – у його найближчого дружбана.
Але ви не переживайте – всі вони будуть прикрашені вишиванками, і гроші з цієї лютої ціни на то всьо у розмірі 0,4% підуть на пітдтримку наших хлопців і пошиття вишиваних Hazard-suit для наших лікарів.
Я на 99% впевнений шо було б таке от лайно.
А що зараз? А зараз НІЧОГО. Ні пафосних промов, ні активних дій, ні якихось соціальних процесів та ініціатив.
Повний бляха нуль і вакуум. Частина істеблішменту просто бухає і відривається по "білому" як востаннє (шо є цілком імовірним фіналом), частина робить вигляд шо взагалі ніх@я такого не відбувається і продовжує свою щоденну рутину в надії, шо вся ця срань закінчиться як страшний сон. Так люди, стосунки яких у сім'ї переживають крах, пробують рутиною врятувати свій світ, який розвалюється на частини.
Ми є покинуті самі на себе, на нині. Як той казав – "а тепер @біться як хочете". От ми і робимо це.
Вишуковуємо способи вижити, отримуємо неочікувану допомогу від одних друзів і назавжди забуваємо інших мудаків.
Ми нині є тим дивним організмом, який сам себе пробує "розрулити", хоча й поки не знає, як.
Але що цікаво – для того, щоб ми увійшли у цей стан, нас таки треба поставити у критичну ситуацію. Нам треба дати зрозуміти, шо ми, крім себе, нікому не потрібні. Ніхто, бляха, не прийде. Ніхто, бляха, не поможе.
І от тоді врубаються ці протоплазменні реактори, тоді українці перестають бути хохлами і згадують про любов і гідність. Тоді, бляха, замість кидати каміння в автобуси в Санжарах, до автобусів несуть їжу і стерильний самогон.
Прекрасно, шо прийшли оці. А то би вам ще 40 років "мозги пудрили". А так – ми всі бачим ЩО ЦЕ ЗА ГІ@НО ЦЯ ДЕРЖАВА.
І коли цей карантин закінчиться, а він закінчиться, ми збудуємо новий прекрасний світ.
Амінь.
