Коли ви хочете "домашньої сметанки" памятайте чим вона для вас і вашої родини може закінчитися. Бля, коли це читаю, про "домашню сметанку" хочеться просто відійти у засвіти, щоб більше не бачити і не чути от такого рівня аргументів.
Реакції українського натовпу в час пандемії спецефічні - у тому місці де мало бути природнє співчуття, емпатія - грубий мозоль. Їх "дістало" ще повідомленнями з АТО. Для них чужа смерть - ніщо. Навіть якщо вона заради того, щоб хтось спокійно пив каву, їздив на відпочинок тощо. Вони не хочуть розуміти простих людських істин. Нічого, окрім своїх бажань. Така дивна деградація нації, котра колись давно піднялася до двох Майданів, добровольчого і волонтерського руху.
Лікарі - це нова лінія фронту. Різниця в тому, що куля, котра може вразити вас, ваших близьких людей, ваших дітей, може прилетіти будь якої миті. Це не десь далеко на Сході. Це просто не видно. Але воно поряд.
Якщо не вберегти тих, хто вас зможе врятувати, то справа виживання тих, кого ви любите, буде лише поміж вами і Богом. Це теж вибір - гуляйте! Бо самоізоляція - це перш за все шлях пролонгувати потік інфікування, щоб не сталося різкого вибуху.
Вимагайте відкрити все, що можна. Потім не ображайтеся, що не буде кому і чим вам допомогти.
Дякую лікарям. Вибачте нас.
Читайте, якщо злоба, егоїзм та істерика в вас ще керовані.
