Щобудня в докарантинний час перед роботою я завозив старшого сина в школу, а молодшого — в садок. Після роботи — той же маршрут, але в протилежну сторону.
Щобудня мій шлях проходив по проспекту Чорновола, і десь двічі на тиждень — ще й по Свєнціцького і Стуса.
Щоразу, стоячи в корку на Чорновола, я радів 53му, який обганяв мене смугою громадського транспорту. Щоразу на Свєнціцького я радів трамваю, який віз до центру повз мене три вагони таких же львів’ян, як і я. Бо без пріоритету ГТ на вулицях міста, він не буде передбачуваним і швидким. А без швидкого і надійного громадського транспорту корки ставатимуть ще більші і ще частіші.
Тому #язасмуги.
Тому мене глибоко турбують спроби відмовитися від виділених смуг на фоні емоційного підйому через відкладення впровадження смуг для ГТ на Липинського. Карантин, хайп чи наближення виборів не мають бути причиною перестати розвивати комфортний, передбачуваний і швидкий громадський транспорт у Львові.
Звісно, є що вдосконалювати. Потрібно карати тих хитрих водіїв, які користуються смугами ГТ — з моїх спостережень це десь кожен 20-й за звичайних умов і кожен 10-й за умов більших корків. Непокарані хитруни посилюють відчуття несправедливості, яке й так турбує багатьох водіїв від думки про виділені смуги.
Потрібно робити ГТ комфортнішим, щоб ним користувалися за вибором, а не від безвиході. Це вже робиться, але треба активніше, мабуть.
Але також треба продовжувати виділяти смуги для ГТ там, де це вирішить проблему затримок громадського транспорту. Це треба робити для всіх львів’ян — і пасажирів автобусів, і водіїв приватних авто.
