Російськомовні брати, сестри, сусіди, побратими!!! Починайте ображатись!!! Саме час.
Багато хто з моїх сусідів на українських родючих землях ненавидить мене за бажання спілкуватись українською, за те, що я постійно намагаюсь нагадувати, що вони живуть в Україні.
Несприйняття мене, з моїм бажанням розмовляти рідною, говорить тільки про те, що ви, ті, хто не бажаєте мене почути, лишаєтесь здичавілими "недо-гомо-советикус", з різними прикладами: мнє так удобна, я такой(такая) как єсть, ми всю жисть так гаварілі... ви усі просто недолуги створіння. Подовжуйте ображатись.
Один мій знайомий, якого я колись важав розумною людиною, пише у своїх коментах до моїх дописів: "харьков, днєпрапєтровск, запарожьє ваистину, пажизнена рускагаварящиє гарада і куда ви нас дєнєтє?"
Куди вас зрадників діти? Якесь створіння розповідає мені, що воно знає українську краще за мене, але розмовляти принципово зі мною "бандерівцем" не збирається, то таке, але коли воно ще розповідає мені, що я "бандерівець" три роки сидячи в холодних окопах заважаю йому сладко їсти, кріпко спати разом з братнім расєйським наротом, то вже емоцій не вистачає. Він такий правильний, як і оті водії маршруток, що публично відвертають свої морди від мого убд, і ти не розумієшь, як реагувати, взяти за ситу горлянку, та ткнути бородякою в стінки сирих холодних окопів, чи просто промовчати...кожен раз...кожен день...
Ви розумієте звідки беруться ці Птрсми, пострамувальні сіндроми? Все дуже просто. Людина вилазить з горячого бою, в якому вона захищає свою родину, друзів, своє місто, та свою пам,ять про колишнє мирне життя, і раптом вона в мішки збирає останки друзів з ким вчора спілкується, ділиться останнім, щоб потім відвезти до дружин та батьків... українських родин загиблих, відчиняє двері приміщення, де кров, попіл, бруд, заходить в інше приміщення, яке віна захищає, де світло, чисто, весело ..... весело усім цім веселим клоунам ... він іх захищає...кого зпахищає?...оці незрозумілі створіння...і що?... результат?
... вони його не розуміють, гонять від себе, хають, лають..."ми тєбя туда нє пасилалі"... інша реальність...
вони не тільки його не розуміють, вони себе не розуміють, тільки жрачка, срачка, холодильник... 25 захисників в Чугуєві загинули, з них більшість молодь, що пійшла у війська під час війни, знаючи, що можуть загинути... загинути за кого? ...за блять оці желудки? що сьогодні навіть і не помітили їх загибелі? російськомовні друзі, ображайтесь, саме час,
Це ви по більшості не помітили загибелі хлопців.
Чому? Тому що хлопці два роки тому, коли вже шла війна, свідомо пішли захищати Україну, захищати ваше сите життя, знаючи що можуть загинути.
Ви, мої російськомовні друзі, знаючи україньку мову, навіть не змогли, сука, опанувати рідну мову за останні сім років, бо нащо вона вам тут потрібна в Україні. Ви цуко за рік вивчаєте польську, хизуєтесь у соцмережах переписами, але вивчити рідну, та розмовляти в Україні рідною вам чомусь взападло. Ви питаєте чому я такий став злий? Тому що що побачив серед вас оточуючих мене багато лицемирів, тому подовжуйте ображатись на мене.
Всі розумні українці років сім, знають: там де домінує російська мова, там можлива війна, і вона там дійсно буде, раніше, чи пізніше.
Саме просте рішення для захисту свієї землі у цьому висновку, відмовитись від вживання мови окупанта. А якщо вам незручно, то ви дійсно винні у загибелі ціх молодих 19-ти річних хлопців, тих що мене, та іншіх українців захищають від вас суко , російськомовних, що підсвідомо чекають та провокують прихід руцького миру.
