Відеосюжет про Довбика. Батько розмовляє українською, перші черкаські тренери також. А потім у хлопця пішла кар'єра, переїзд у російськомовні міста, можливо, зазнання принижень через спілкування українською і він переходить на російську. Наразі панівну.
Поки ми замовчуватимемо існування проблеми, що панівною мовою в Україні досі залишається російська, а українська - це мова небегатьох інтелектуалів, або ж мова для домашнього вжитку, в Україні нічого не зміниться. Російська пануватиме і надалі, тож залишатиметься постійна загроза реставрації русского міра і "типу возз'єднання двох братніх народів". Радше лжебратніх.
Так що не захищати треба тих чи інших людей за використання російської мови, а боротися за утвердження української і змушувати розмовляти нею усіх, хто повинен, згідно із законодавством.
А закінчити допис хочу словами великого Франка: «Все, що йде поза рами нації, – се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими "вселюдськими" фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації»
"Поза межами можливого", 1900 р.
