В мене буде прохання дочитати цю історію до кінця і допомогти надати розголосу даній справі, бо я вже не маю сил мовчки терпіти це свавілля наших судів. Отже, ситуація наступна. В ніч на Зелені Свята, коли я з сім'єю їздили на Рівненщину до мами моєї дружини, нашу квартиру було пограбовано.
Деталі та фото того, що вони зробили з квартири, можна глянути тут.
Але була ще одна деталь, про яку знали лише я і поліція і яка публічно ніде не розголошувалась, щоб про це не дізнались самі злочинці і не "залягли на дно". В одній з кімнат була увімкнена камера, яку злодії не зауважили і яка записала процес пограбування, а також зафіксувала обличчя трьох бандитів (четвертий був "на шухері" і той, що в білій сорочці, тримав з ним зв’язок по телефону). Відео з камери викладаю тут.
Процес ідентифікації злочинців спрощував ще той факт, що, як бачите, всі вони мають не слов'янський типаж, чим і "виділяються з натовпу". Поліція спрацювала добре, знайшла їх за даними фото і організувала за ними стеження. Не пройшло й тижня, як злодіїв зловили, причому "взяли" їх не просто так, а "на гарячому". В момент, коли вони грабували чергову квартиру, цього разу на Сихові. Виявились "гастролерами": групою громадян Грузії у складі 4 чоловік. Я вже було втішився такому гарному подарункові на свій день народження і навіть пожертвував святкуванням, щоб в суботу допомогти слідчим задокументувати всі наявні докази і скласти протокол допиту потерпілих, з метою максимально перестрахуватись і навіть у випадку, якщо Сихівський суд відпустить їх під заставу по справі пограбування тієї другої квартири, то тут же пред'явити їм звинувачення по нашій квартирі.
Окрім відеозапису по моїй справі були й інші докази, а саме відбитки пальців на вхідних дверях, а також їх впізнав один з мешканців нашого під’їзду, який за кілька годин перед пограбуванням, повертаючись додому, бачив, як вони крутились в дворі біля будинку. Погодьтесь, по обох справах доказів більш ніж достатньо, щоб обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
І тут починається "найцікавіше". Спершу Сихівський суд дозволяє цим злочинцям вийти під заставу в розмірі 128000 грн., що, вочевидь, для них не є великою сумою, оскільки тут не варто бути великим детективом, щоб зрозуміти, що це їхній промисел і вони таких квартир "чистять" по 2-3 в тиждень, а таку суму реально назбирати з двох квартир. Те, що вони впіймані на місці злочину, схоже, для судді не аргумент.
Поліція тут же пред'являє їм звинувачення по моїй справі і надає всі вищеперелічені тут докази, але тепер вже суддя Шевченківського суду Дарина Глинська вирішує, що цих доказів мало, і виносить взагалі "фантастичне рішення": відпустити їх під особисті зобов'язання. Навіть без додаткової застави.
Після цього в аеропорту Борисполя при спробі покинути Україну був затриманий один з учасників цієї банди і доправлений в апеляційний суд Львівської області. Але навіть спроба втечі не змусила переглянути лінію поведінки нашу феміду. Судді Березюк, Галапац та Галин приймають рішення перенести розгляд цієї справи на 23 червня, а до цього часу злочинець далі на волі, де він може знову пробувати втекти з країни, або, усвідомивши свою безкарність, продовжувати займатись своїм ремеслом і обкрадати чергові квартири.
До речі, де ще двоє злочинців, вже ніхто не знає. Вони у розшуку і, хотілось би помилятись, але швидш за все, на відміну від свого дружка, їм таки вдалося втекти з України завдяки отакій "гуманності" наших судів. Я направду вже не знаю, які потрібно надати докази і що потрібно робити, щоб в цій країні злочинці отримали справедливе покарання за свої дії. Сьогоднішня історія стала останньою краплею, яка вбила мою віру в те, що в цій країні можна щось змінити...
P.S. Якщо побачите осіб, що на фото, біля Ваших будинків, будьте пильні і не залишайте Ваші помешкання без нагляду. Безкарність породжує нові злочини і я не здивуюсь, якщо вони обнагліють до такої міри, що продовжать грабувати хати, адже вони завжди можуть внести заставу і відкупитись від покарання.
