Цьогорічне моє паломництво до Святої Землі було просто чудове! Чудові люди у групі, чудовий гід, організація! Справді, слава Богу за все! Моє найбільше щастя - ще раз ступити (а дехто це робить вперше, а може востаннє в житті) на землю, якою ходив Ісус Христос знову здійснилося! І нічого не затьмарить моєї віри, якою щоразу скріплююся, відвідуючи місця, про які говорять Євангелисти.
Та Ісус Христос у своїй проповіді Доброї Новини про Царство Боже підняв на найвищий рівень питання гідності кожної людини, яка живе на землі. Незалежно від її віку, національної приналежності, мови, культури, традиції, тощо. І саме Христовий заклик до пошани гідності кожного, особливо найбільш незахищеного, спонукає мене писати ось цей допис.
Роблю це о першій годині ночі за місцевим часом в аеропорту Тель-Авіва імені Бен Ґуріона. А сиджу тут разом з багатьма групами паломників з цілої України вже від 16:00, а о 19:30 повинен був відлітати наш літак, зрештою, і не тільки наш. Спочатку рейс відклали на першу годину ночі, а відтак вже на 5:20 ранку, але я не впевнений, що ми вчасно вилетимо. На даний час тільки до Києва затримали 5 літаків. І все це літаки такої собі мало відомої аерокомпанії Анда Ейр.
Справа не у тому, що рейси затримуються. У житті все може статися. Я це розумію дуже добре. Але, у світі європейських цінностей, про які ми так мало говоримо, аерокомпанії, які шанують свій авторитет, дбають за тих, кому приходиться терпіти за незручності. Оскільки повага зі сторони клієнта - це найвищий вираз пошани до будь-якої інституції, яка себе поважає.
Але це не торкає наших аерокомпаній, бо тут діють закони джунглів. А чому так стається? Бо у нас монополію на перельоти має сумнозвісна МАУ і її сателіти. А у них діє принцип: куди ж вони (клієнти) подінуться, коли ми тут головні гравці. І так ми живемо.
Коли я спробував подзвонити до головного офісу у Києві, то мені відповіли, що в усьому винуваті хасиди, бо це вони, мовляв, вчасно не зібралися і ми мусимо іх збирати і чекати. Моє глибоке пошанування хасидам і усім релігійним євреям, серед яких маю дуже багато хороших друзів. Але, не можу собі уявити, коли б ця сама авіакомпанія затримувала на кілька годин літак, коли б запізнювалася група українських паломників до Святої Землі. Переконаний, що вони б спокійно собі летіли і не зважали на маленького релігійного Українця.
А тепер виникає питання: а чому так стається? І відповідь у мене одна: Ми не вміємо шанувати нашої власної гідності - гідності як людей, гідності як Українців, гідності дітей Божих! А коли ми не шануємо нашої власної гідності, наша держава не шанує гідності кожного Українця, то як нас будуть шанувати чужі?!
І для того, щоб продемонструвати вище мною сказане, приведу приклад. Отож, наближалася опівніч. У моїй групі люди змучені і голодні, бо не з їхньої вини виникли непередбачувані обставини. Я вже не кажу про готель, навіть ніхто з представників авіакомпанії не запропонував вечерю для людей. А груп назбиралося багато!
Коли я підійшов з українським паспортом і документами керівника групи, мені чемно відповіли, що це провина компанії і що вони нічого не можуть зробити. Тоді я вирішив діяти іншим методом. У нашій групі є одна дівчина Українка з канадійським громадянством. Вона підійшла і становчо сказала, що коли представники компанії не звернуть увагу на людей, вони матимуть справу з Канадійським урядом. І, повірте, через 10 хвилин ми сиділи і вечеряли у ресторані аеропорту. До нас також підтягнулися ще декілька груп. Ось, як виявляється, діє канадійське громадянство!
А що ми? А ми дальше будемо нарікати, що нас не мають за людей і не рахуються з нами. Але ж компанія перевізник, про яку я згадував, зареєстрована не поза межами України, але у Києві! Представники аеропорту Бен Ґуріона тихо кажуть нам з гумором, що такої компанії взагалі ніхто не знає, а її літаки потребують особливої обслуги безпеки. А в нас, виявляється, все можна, бо представники влади не бачать проблем, що така собі нікому невідома авіакомпанія обслуговує Українців.
Цей допис я пишу справді у великому спокої, але також з величезного болю за мій рідний бідний Народ! Роблю це тому, що Бог мені дав дар і що маю мужність ось це все написати. Я не впевнений, що хтось з тих, хто може вплинути на ситуацію мене прочитає. Але, якщо через цей допис знайдеться більше прихильників такої ж позиції, значить недарма я це роблю.
А так, у Святій Землі, все прекрасно! І прекрасно, зокрема тому, що тут вміють відстоювати своїх людей!
Учімося і ми цієї так важливої чесноти!
