У Львові засудили до року позбавлення волі Олега Данкова, завідувача пологовим відділенням 3-ї міської клінічної лікарні, який був підозрюваним у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило до смерті дитини. Цей вирок розколов суспільство навпіл…
Ольга Євстігнєєва: "Сьогодні у Львові трапилось два прецеденти"
Один - судовий. Лікарю, який через халатність вбив немовля - дали рік. Це справді прецедент, бо батьки померлого немовляти доводили його провину 3 роки
Інший - соціальний. Десятки людей стали на його захист. Їхні аргументи такі - в кожного лікаря своє кладовище, так що тепер - пересаджати всіх професіоналів?
Мами, що народили в нього, викладають в мережу фотки своїх дітей, як якихось цуценят і дякують тому лікарю. Уявляю, як на це дивитись тим, хто свою дитину з тих чи інших причин втратив
Чесно, мені страшно жити в країні, де безліч людей виправдовує злочини, халатність, безкарність. Де безліч людей шкодує лікаря, який відбуває своє покарання згідно із законом і яким байдуже на горе жінки, яка втратила дитину не по своїй провині.
Люди виправдовували малолітню дурепу, яка вбила пятьох людей на авто в Харкові. Впевнена, є і ті , кому Януковича і його соратників шкода. Не так страшно зустріти злочинця, корупціонера, непрофесіонала - їхня поведінка прогнозована.
Страшно жити в країні, де є безліч таких неадекватів, які шкодуватимуть твого кривдника.
Євгенія Полікарпова: "У проведенні незалежної експертизи лікарю Данкову суд відмовив"
Вердикт першої інстанції щодо справи лікаря Данкова:
1. Рік позбавлення волі.
2. Рік заборони займатися лікарською діяльністю, у будь-яких медичних установах.
3. 300 тисяч гривень моральної компенсації матері померлої дитини.
4. 50 тисяч гривень моральної компенсації батькові.
5. 50 тисяч гривень компенсації обом батькам від лікарні.
(Батьки ж оцінили відшкодування в один мільйон гривень)
Експертизу МОЗ, яка довела невинуватість Данкова О,В, суд до уваги не взяв.
Рішення базувалося на експертизі, яку замовило слідство (на кафедрі акушерства та гінекології), закривши очі на те, що не усі експерти підписались у графі: "повідомлений про відповідальність про надання неправдивих свідчень".
В самій експертизі багато припущень, на кшталт: могло стати причиною, ймовірно мало наслідки.
У проведенні незалежної експертизи лікарю Данкову суд відмовив.
Неонатолога, яка, попри явні ознаки слабкого стану, оцінила стан немовляти на 7 балів по шкалі Апгар (задовільний стан), ані експерти, ані суд, винуватою не вважають.
Вікторія Балицька: Такими прецедентами по-справжньому якісно змінюється суспільство
Те, що я сьогодні побачила, є мабуть найдивнішим і найбільш вражаючим з усіх конфліктних ситуацій, які траплялися мені в журналістській діяльності. Я під Шевченківським судом побачила і почула як жінки із дітьми на руках, кричали «ганьба» жінці, у якої померла дитина після пологів. Бо ця жінка із чоловіком вважають, що у смерті їхньої дитини винен лікар і наважилися впродовж трьох з половиною років боротися за справедливість законним шляхом. Тобто звернулися до правоохоронців. Довго тривало розслідування і рік тому розпочався судовий процес. І от сьогодні суддя зачитала вирок: лікар винен, рік позбавлення волі, на рік позбавлений права займатися лікарською діяльністю. Я не готова говорити про те, чи справедливий вирок, чи ні. Це не в моїй компетенції. Але він законний. Зрештою, до судді ж ніхто не кричав «ганьба».
Так от, подружжя Пудляків пішло тим шляхом, якого переважна більшість у таких (і не у таких теж) випадках, уникає. Бо він довгий, складний фізично і морально, і фінансово, тернистий у всіх відношеннях. Але він єдиний є правильною стежкою до правової держави. І до подолання бардаку в різного профілю держустановах. Поки стежина, хотілось би щоб стала згодом автобаном.
На вирок прийшли жінки, які народжували у лікаря Олега Данкова - щоб підтримати його. Деякі з маленькими дітьми. Суддя, до речі, не пустила із малюками в залу суду.
Багато агресії від підтримуючих було! Підтримка лікаря і агресія до позивачів - то різні речі. Агресували навіть до нас, журналістів. Кричали «нашо ви робите шоу», «вам то все повернеться» ... Що повернеться? За що? За те, що ми виконуємо свою роботу і висвітлюємо резонансну подію у випусках новин? Про Мар’яну Пудляк кричали, що «вона це все через гроші», «де та принцеса» і ми з колегами навіть розчули слово «сука», коли кричали «ганьба»...
Від цього можна впасти у відчай, навіть якщо відсторонено і холодно вивчати протилежні позиції. Бо це якесь вивертання людської моралі навиворіт. Це творення задзеркальної реальності.
Суд також постановив, що Олег Данков має виплатити Мар’яні Пудляк 300 000 грн і 50 000 батькові дитини Остапу Пудляку. Подружжя подавало цивільний позов про відшкодування моральних збитків. Цей факт підтримуючими лікаря трактувався як корисливі мотиви подружжя. Мовляв, їм байдуже на смерть немовляти, усе це через гроші. (Ну, і фантазія у людей). Але ж це світова практика. У Європі, в яку більшість так прагне, саме так і вимірюють моральну шкоду. А як її ще виміряти? Копанням городу у вас чи миттям машин вам, якщо ви хочете отримати компенсацію від конкретних людей, яких вважаєте винними у своїх стражданнях!?
Мене завжди вражають висновки стосовно емоцій, почуттів, мотивів іншої людини. Ну, звідки ми можемо знати, що відчуває інша людина, що нею рухає, якими емоціями вона керується??? Та ніхто з нас достеменно не знає справжніх почуттів близьких нам людей, не те що чужих! Та і свої емоції не завжди розпізнаємо і розуміємо...
Люди очікують від інших, чужих їм людей, якихось «правильних» на їхню думку реакцій на події. Це просто сюр. В інтерв’ю одна із жіночок з дитиною на руках сказала наступні слова від яких, якщо вдуматися, пробігає холод по спині... Дослівно: «Вона (Мар’яна Пудляк - моя прим.) має дитину іншу. Вона має ще одну дитину. Але от скажіть будь ласка, я народжувала свою дитину, в мене так само може були тяжкі пологи, но як би в мене дитина була померла, - ну так сталося. Ну в чому винуватий лікар?». Але у цієї жінки була дитина на руках. Вона (на щастя) не може знати, що відчуває жінка, дитя якої померло.
Люди із почуттям гідності, які законним шляхом доводять свою правоту, у багатьох викликають агресію. Ненависть навіть. Це при тому, що усі начебто проти беззаконня і хаосу.
У даному випадку жінки вдячні лікарю і поважають його. Я це розумію і поважаю їхню позицію. Але форма вираження цієї позиції (образи, приниження опонентів) не прийнятна. Данков лікар крутий, але він теж міг помилитися. Він не Бог. Він міг успішно прийняти мільйон немовлят, але це не звільняє від відповідальності за одне єдине, що померло внаслідок його непрофесійних дій. Він рівний з іншими перед законом. До того ж у лікарів із довгою практикою наступає емоційне і професійне вигорання. Зрештою, його вина доведена в суді. Однак, він має право на апеляцію. Хай йому щастить! А Пудляки мають право на той формат боротьби, який обрали. І їм хай щастить!
Я для себе знаю одне: такими судовими процесами, прецедентами по-справжньому якісно змінюється суспільство.
П.с. Усе написане в пості не є журналістським матеріалом. Це моє суб’єктивне враження від сьогоднішньої події.
..... на яке я маю право, як шо що)
