Поправте мене, де я не права.
Десь там у березні три доволі маргінальні радикальні партії - ПС, Свобода і Білецький - оголосили про якесь об’єднання. Ну але за купою серйозніших новин цього ніхто не помітив. Відповідно, вони вирішили заявити про себе гучніше, взяли під то спонсорське бабло, і на вчора запланували штурм Львівської ОДА.
- Марина Хаперська
- Репліка
Відкритий лист до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич.
Шановна пані міністр, висловлюю своє незадоволення і рішучий протест проти того, що мою дитину змушують вивчати в школі російську мову.
Зараз іде бурхлива дискусія щодо заміни історичної бруківки на асфальт. Думки різні й мають під собою раціональні зерна. Як на мене, усе треба робити по правилах і системно. Тоді не буде половина вулиці замощена бруківкою, а половина в асфальті та ще й з цементими плитами на хідниках і пішохідних переходах. Часто плутають бруківку з колотим каменем. Вставлю і я своїх "5 копійок" до історії про бруківку.
- Мар’яна Савка
- Репліка
Сьогодні День видавця. Для мене бути видавцем - це безмежно любити свою роботу з усіма її челенджами, лайфхаками, труднощами, інсайтами, перемогами, з усіма складними книжками і ще складнішими людьми.
- Наталія Величко
- Репліка
Одразу зазначу, що загалом мої учні успішно склали цьогорічне тестування з української мови та літератури: пороговий бал (хай яким він буде) вони долають, достатньо буде й високого рівня. Одним словом, сиди й радій, але мені не сидиться... Хочу залучити тих фахівців, які є моїми друзями у ФБ, до обговорення деяких проблемних питань. Цьогоріч це питання з літератури.
- Богдан Масляк
- Репліка
Хвилинку уваги. Знаю, що після цього в мене з'явиться ще кілька "друзів", і дехто скаже, - ти, хворий вилупку.
Але..
Школа. Останній дзвоник. Моя принцеса сьогодні випускниця.
Виступи священників, очільників міста, району, гостей, вчителів.
Гарні слова, побажання, вірші, пісні, танці. Весела атмосфера, свято вдалося. Всі задоволені. Діти щасливі... Але щось мене непокоїть, чогось не вистачає. А вам?
Уявімо собі пересічного британця, німця чи француза, який після перегляду футбольного матчу своєї команди раптом зацікавився Україною. «Що це за люди, які дали відсіч найнавіженішій армії світу? – подумає британець, заливаючи в себе чергову пінту пива»? «Великі герої», - ймовірно додасть про себе.
- Володимир Вятрович
- Репліка
І проблема не лише в тому, що на офіційному рівні це страшне слово ховається за евфемізмом АТО. Досі більшість українців (за винятком відносно незначної кількості учасників бойових дій, їх родичів, волонтерів, частини біженців) тікають від цього усвідомлення. Вони хочуть жити так ніби не відбувається нічого особливого, що мало б вплинути на їх особисте життя.
- Харитін Старський
- Репліка
Дорогий ТОВ "Буський консервний завод". Пише тобі гвардії сержант Старський. Як у тебе справи? У нас теж нічого. Але є одна проблемка: щоразу коли мої солдати відкривають "Свинину тушковану", вони бояться що зомбі у банці оживе і розпочне апокаліпсис. Споглядання останків, які ти кладеш у консерви, сильно деморалізує.
Минає третій рік, відколи Україна перебуває у стані війни. Для багатьох ця тема стала вже наскільки буденною і болісно реальною, що воліють про це не згадувати. Причини такого стану речей є самозрозумілими. Людина не може жити повноцінно, перебуваючи у суцільному негативному інформаційному полі. Час війни вимагає пошуку позитивних ідей та проектів, які змушують людину вставати щодня і працювати над осягненням цілі свого життя.
