Уряд врятував економіку новою угодою з МВФ. Чи зможе тепер допомогти українцям упоратися з новими тарифами?
Визначити пріоритетність проблем і вирішувати їх, починаючи від найважливішої - то справжнє мистецтво для політика. Уряд Гройсмана з основною загрозою визначився - найстрашнішим для української економіки, без сумніву, міг стати дефолт. Його реальність була надзвичайно високою і подих можна перевести лише тепер, після підвищення ціна на газ для населення, про яке повідомив Кабмін.
За словами Володимира Гройсмана, таке підвищення – плід компромісу довготривалих перемовин Уряду з одним з ключових фінансових партнерів України Міжнародним валютним фондом. “Зобов’язання підвищувати ціну і вирівнювати її для всіх споживачів (промисловості та населення) Україна взяла на себе ще в 2008 році, - наголосив прем’єр-міністр, - З тих пір цей пункт міститься в усіх Меморандумах програм співпраці з МВФ.”
Під ці зобов’язання колишні урядовці позичали величезні кошти. Міністри тих часів узагалі мали свій, особливий погляд на розвиток економіки. Його фундаментом було бажання сподобатися виборцям. Найкращий засіб - низькі тарифи і міцна гривня. Але ціна за цю ілюзорну стабільність виявилася дуже високою. Із 2007-го до 2014-го року державний борг України збільшився на 45 млрд. доларів. Тобто за сім років кожен українець, незалежно від віку, зайнятості, стану здоров’я чи майнового стану, заборгував міжнародним інституціям одну тисячу доларів.
І платити, звісно, доведеться також усім українцям. Зокрема зараз, через нові тарифи на газ. Зрештою і раніше халява була доволі примарною. Відомий експерт у галузі інвестицій Сергій Фурса пояснює: немає змісту економити дешевий газ. Хоч опалюй кімнату, відчиняючи вікна, хоч воду у відкритих басейнах нагрівай (якщо ті басейни маєш). От тільки за газ усе одно доводилося платити. І це, пише Фурса, робила держава: “Але у держави немає своїх грошей, тільки гроші платників податків. Та й їх завжди не вистачало. І держава брала в борг. Різниця в тарифах приводила до величезного дефіциту бюджету, дефіцит покривався боргом”.
Віддати гроші, які брали попередники, треба обов’язково. По-перше, кредитором є держава Україна і в пристойних товариствах, до яких прагне наша держава, з боргами прийнято розраховуватись. Зрештою, оголошення неплатоспроможності (іншими словами дефолт) міг би стати непомірно важким ударом по українській економіці, наслідки якого спрогнозувати неважко. Гривня різко девальвує, долар стрибне щонайменше до позначки в 50 грн./$. Держава буде змушена запровадити валютні обмеження, в тому числі на купівлю валюти. Різке розкручування інфляції, стрімке подорожчання всіх товарів. Не обійтися й без заморожування зарплат і пенсій. Зростання безробітня - незмінний супутник дефолтних економік. Заморожування економічного зростання при дефолті триватиме щонайменше 10 років. Адже після оголошення про неплатоспроможність із Україною та українськими компаніями миттєво перестають співпрацювати всі кредитори та інвестори. Скорочення ділової активності автоматично означає зменшення надходжень до бюджету і скорочення соціальних програм.
Власне, соціальні програми – то один із засобів, покликаних зробити впровадження нових тарифів безболісним для українців. Перший крок у цьому напрямку уряд зробив ще на перемовинах із МВФ. Адже кредитори спочатку вимагали підвищення ціни на газ на 60%, тобто середньостатистична сім’я Львівської області отримала б додатково в платіжку близько 1500 гривень. Підвищення на 23,5% скорочує додаткові витрати практично втричі. Якщо й ці суми будуть для когось зависокими, на допомогу повинні прийти субсидії.
На Львівщині допомогою держави при оплаті рахунків за газ уже точно скористаються 130 тисяч сімей. Ці цифри повідомив начальник відділу житлових субсидій та допомог департаменту соціального захисту населення ЛОДА Василь Гельбич. Утім охочих скористатися державною підтримкою буде ще більше, адже опалювальний сезон лише розпочався. Тим паче, отримати субсидії тепер стало легше. Уряд оприлюднив 7 основних змін у програмі житлових субсидій:
субсидію на загальних умовах можуть отримати ті громадяни, в яких є заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску з вини роботодавця;
право на допомогу від Уряду мають ті родини, опалювальна, а не загальна, площа житла яких не перевищує 120 кв. метрів для квартири та 200 кв. метрів для індивідуального будинку;
якщо член домогосподарства не має доходів, бо перебуває у складних життєвих обставинах через хворобу, або в складі домогосподарства є онкохворі, то субсидію може призначити Комісія;
на понаднормову площу, але не більше ніж 30% від норми, мають право громадяни, які отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника, хто досяг пенсійного віку чи отримує пенсію за вислугою років, а також ті, хто отримує державну соціальну допомогу за інвалідністю;
без обов’язкової сплати ЄСВ субсидію можуть отримати безробітні за умови перебування на обліку в центрі зайнятості;
до сукупного доходу не враховуватимуться сплачені аліменти та спеціальні бюджетні дотації на вирощування телят;
Якщо газу, води чи електроенергії використано менше, ніж обов’язковий платіж, субсидіанти мають право сплачувати лише вартість фактично спожитої послуги.
Але навіть такі нововведення не похитнуть фінансового забезпечення субсидій. Василь Гельбич переконує - всім, хто оформив субсидії, грошей вистачить. Адже в проект бюджету лише на Львівщину заклали 5 млрд. гривень.
Ще одне нововведення Кабміну - 90% прибутків «Нафтогазу» забиратимуть до бюджету (досі було лише 75%). Це унеможливить виплати захмарних премій чи витрачання коштів на PR керівництва “Нафтогазу”, яке було, зокрема, після перемоги в Стокгольмському арбітражі.
Ще одна урядова програма - “теплі кредити” - працюватиме і в 2019-му. Адже очевидно, що платіжка енергоефективних господарств значно менша, ніж у тих, в кого немає лічильника чи будинок неутеплений.
Чи допоможуть ці кроки уряду впоратися з новими тарифами - вирішить для себе кожен українець. А от те, що успішні перемовини з МВФ, яке дозволило при частковому підвищенні ціни на газ уникнути дефолту і залучити майже 4 млрд. доларів за новою програмою - факт доконаний.
